6 червня 2023 року російські окупанти здійснили один з наймасштабніших терактів на території України – підірвали греблю Каховської ГЕС. Українські посадовці оцінюють підрив як екоцид та воєнний злочин. Навіть зараз, майже через півтора року після трагедії, до кінця оцінити всі наслідки катастрофи неможливо. Знищення греблі, яке спричинило значуще затоплення територій, спустошення Каховського водосховища, окрім людських жертв і матеріальної шкоди, спричинило гуманітарну та техногенну катастрофу, знищило ландшафт, змінило екосистеми, забруднило водоносні горизонти, засмітило узбережжя та водойми.
Можливо, через десятиліття наші нащадки назвуть Каховську катастрофу та її вплив на навколишнє середовище та стан Чорного моря як другий Чорнобиль.
Перебіг подій
6 червня 2023 року:
– о 6 ранку ОК «Південь» повідомило про те, що російські окупанти підірвали дамбу Каховської ГЕС.
– о 06.45 – голова Херсонської ОВА Олександр Прокудін оголосив про евакуацію через загрозу підтоплення. Прокудін зауважив, що критичного рівня вода досягне через 5 годин.
– о 8 годині Херсонська міська рада повідомила про знеструмлення мікрорайону Корабел у Херсоні через загрозу затоплення, також повідомивши про відключення газопостачання. А вже приблизно 9-ї години район почало затоплювати.
– рівень води у Каховському водосховищі почав стрімко падати, приблизно 15 см за годину.
– близько 10-ї години Офіс генпрокурора повідомив про порушення кримінальної справи за фактами екоциду та порушення законів та звичаїв війни. Зранку в Новій Каховці (окупована військами рф територія – ред.) були підтоплені зоопарк «Казкова діброва», літній театр, пам’ятник Шевченку, кав’ярня, дитячий майданчик у місті, човнова станція, яхт-клуб. Також мер Нової Каховки Володимир Коваленко повідомив про підхід води до Дніпровського проспекту, про нестабільну роботу мережі інтернет у місті. На його думку, росіяни «глушать зв’язок» з метою залишити містян в інформаційному вакуумі.
7 червня 2023 року:
– підвищення рівня води з моменту аварії приблизно на 5 метрів на посту Херсон. У Нікополі (вище зруйнованої дамби) фіксується зниження води до 2,2 метра. За попереднім прогнозом «Укргідроенерго», очікується, що вода з Каховського водосховища повністю зійде у пониззя Дніпра до 12 червня 2023. Ідеться про об’єм води 18,2 км. «Каховське водосховище спустошиться дуже швидко. Це оголене дно з мулом і загибель сотень видів рослин та тварин. Це потягне за собою нестачу питної води та посуху на всьому півдні, який забезпечувався водою саме з Каховської ГЕС. Це розмиті скотомогильники, кладовища, поховання, які опиняться у поверхневих водах у низині Дніпра», – заявив голова Національного екологічного центру України Руслан Гаврилюк.
– було евакуйовано 1700 осіб.
– підтоплено 29 населених пунктів, з них 19 — на підконтрольній Україні території.
8 червня 2023 року:
– рівень води в Каховському водосховищі на вечір становив 12,5 м — це нижче за так звану «мертву точку», нижче якої водозабір неможливий, половина станції перебувала під водою, друга половина — на 70 %. Також під водою та розмивається земляна вставка між шлюзом і станцією.
– середній рівень підтоплення — 5,61 м. Під водою 600 км² Херсонщини, з них 32 % — правобережжя та 68 % — лівий берег.
– повністю або частково затоплені Тягинка, Львове, Одрадокам’янка Бериславського району, Іванівка, Микільське, Токарівка, Понятівка, Білозерка, мікрорайон Острів у Херсоні.
– вдалося евакуювати 2198 людей. Під час евакуації російські військові обстріляли Херсон, поранено 9 людей.
9 червня 2023 року:
– Каховське водосховище продовжувало міліти, загалом спад води сягнув 4,7 метра. Станом на ранок рівень водосховища в районі Нікополя становила 11,74 м. Щосекунди з водосховища витікало близько 40 тисяч кубометрів води.
10 червня 2023 року:
– рівень води в районі Нікополя знизився до 10,42 м, а у ставку-охолоджувачі Запорізької АЕС — 16,67 м, і цього достатньо для забезпечення потреб станції, запевнили в Енергоатомі.
11 червня 2023 року:
– рівень Каховського водосховища в районі Нікополя становив 9,35 м. За добу рівень води знизився на понад метр, а від моменту підриву більше ніж на 7 метрів.
– з території Херсонської області вдалось евакуювати 2678 людей.
Протягом 4 днів після знищення греблі 18 кубічних кілометрів води хлинули вниз за течією Дніпра, затопивши понад 620 квадратних кілометрів і 80 населених пунктів. Десятки людей загинули за офіційними даними. Але реальну кількість жертв цієї катастрофи ми зможемо дізнатись тільки після деокупації постраждалої території. До 1 мільйона людей втратили доступ до питної води.
У жовтні 2023 року український уряд оцінив вартість катастрофи приблизно в 14 мільярдів доларів. Майже половина цієї цифри — 6,4 мільярда доларів — це оцінка втрачених екосистемних послуг через хімічне забруднення та руйнування середовища існування вздовж Дніпра, однієї з найбільших річок Європи.
Водою з Каховського водосховища зрошували сільськогосподарські землі, які складали близько 200 тисяч гектарів і використовувалися для вирощування соняшнику, зерна та овочів. «Під час підриву основи дамби Каховської ГЕС також було знищено машинний зал, у цьому машинному залі знаходилося приблизно 450 тонн технічного мазуту. 150 тонн зараз уже знаходиться в річці Дніпро і йде з великою швидкістю через Херсон і далі вниз», – повідомив 6 червня міністр МВС України Ігор Клименко.
Унаслідок руйнування дамби Каховської ГЕС і подальшого затоплення, у Чорне море було змито токсичний потік, включно з мінами, хімікатами, каналізаційними відходами, загиблими тваринами, похованнями з кладовищ, отруйними муловими відкладеннями. Весь басейн Дніпра – це промисловий район з великою кількістю шахт і заводів, які залишилися ще з радянських часів. Марганець, миш’як, свинець і кадмій є типовими елементами, що використовуються в цих галузях промисловості.
Отруєна «колискова»
Після руйнування греблі вода з Каховського водосховища почала стрімко рухатись у бік Чорного моря. Через кілька годин вона вже була в Дніпро-Бузьскому лимані, через добу – в Чорному морі, через дві доби – біля узбережжя Одеси, а через тиждень вже дійшла до берегів Дунаю. Потужна хвиля води приносила до узбережжя Одеської області частини зруйнованих будинків, побутову техніку, мертвих і навіть живих тварин – не лише свійських, а й диких, шматки відірваної від суші землі з очеретом та деревами.
На супутникових знімках добре видно, що шлейф брудної вони, що включає завис з піднятого із дна водосховища мулу, родючого шару ґрунту затоплених територій і залишків змитих населених пунктів – поєднується із морськими течіями північно-західної частини Чорного моря та прямує на південь – до узбережжя Румунії та Болгарії.
Знімок Sentinel-3 OLCI, зроблений 2023-06-10 11:26 за київським часом. Малюнок – Українська природоохоронна група
Площа замулення моря 6 червня складала 616,8 км², 9 червня – 1248,2 км², а 10 червня – 1710 км². Малюнок – Українська природоохоронна група.
Під головний удар потрапила південно-західна частина Чорного моря між Одесою та дельтою Дунаю. Ця частина шельфу, до якої примикає велика частина мілководних чорноморських лиманів, є найбільш цінною для біорізноманіття, вона відіграє важливу роль для відтворення водних організмів. Недарма ії називають «колисковою Чорного моря».
Каховська хвиля принесла з собою два потужних негативних наслідки для морської екосистеми – опріснення та забруднення морської води.
Згідно з даними лабораторних досліджень Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу України, фахівці якої взяли проби морської води в трьох різних місцях в Одесі та навколо міста, станом на 10 липня 2023 року солоність морської води знизилася майже втричі від норми. Прісна вода з Каховського водосховища потрапила в Чорне море через 3‒4 дні після прориву греблі і досягла узбережжя Одеси, знизивши нормальну солоність морських вод зі звичайних 17‒18 проміле до 4 проміле.
Український науковий центр екології моря (УкрНЦЕМ) повідомив, що згідно з супутниковими даними впродовж першого тижня після знищення греблі забруднені річкові води охопили понад 7 300 км2 північно-західного шельфу Чорного моря.
Карто-схема розповсюдження забруднених річкових вод після підриву греблі Каховської ГЕС відповідно до супутникових знімків. Джерело – УкрНЦЕМ.
«Вода з Каховського водосховища не просто йшла по поверхні, вона витіснила морську воду», – повідомив в.о директора УкрНЦЕМ Віктор Коморін на засіданні круглого столу «Вплив воєнних дій на морські екосистеми України», який пройшов 30 травня 2024 року.
За словами Віктора Коморіна, така неприродна кількість прісної води, яка опинилася у морі, «це техногенна катастрофа».
Опріснення води призводить до розмноження синьо-зелених водоростей. Коли вони цвітуть у морі, там стає недостатньо кисню для живих організмів, і вони гинуть. Збільшення цвітіння та зменшення солоності впливає на зоопланктон, рибу та дельфінів. Вимерлий фітопланктон опускається на нижні шари моря й поглинає велику кількість кисню, перетворюючи кисневі зони на сірководневі.
Для оцінки можливих загроз морській екосистемі Чорного моря внаслідок Каховської катастрофи в Інституті морської біології НАН України (надал – ІМБ) проводили інтенсивний моніторинг морської екосистеми.
З 6 червня співробітники ІМБ провели експедиційні роботи в різних районах Одеської області (Ланжерон, м. Малий Фонтан, с. Фонтанка, кордон з Миколаївською областю). 11.06.2023 р. зафіксували в опріснених морських водах надвисоку концентрацію азоту амонійного – 2 ГДК. Аналогічні концентрації азоту амонійного відмічали в районі с. Коблеве (Миколаївська область). Таке підвищення концентрації азоту амонійного може бути пов’язане з прямим забрудненням при змиві каналізаційних стічних вод в результаті затоплення колекторів, вигрібних ям тощо на шляху потоку води з Каховського водосховища.
11 червня на сайті ІМБ з’явилась тривожна інформація: «В пробі з пляжу Ланжерон відмічене формування гострої токсичності води».
У зв’язку із суттєвим погіршенням стану води в морі й реальною небезпекою для здоров’я населення комісія з питань техногенно-екологічної безпеки й надзвичайних ситуацій виконкому Одеської міської ради заборонила купатися на пляжах Одеси та рекомендувала утриматися від вживання риби та морепродуктів невідомого походження. За результатами лабораторних досліджень (вірусологічних, мікробіологічних, паразитарних) проб води лабораторіями Одеського обласного центру контролю та профілактики хвороб МОЗ України в середині червня 2023 були виділені збудники інфекційних хвороб, зокрема сальмонела ентеритідіс і тіфімуріум, рота- та астравіруси, холероподібні НАГ вібріони, холероподібні вібріони алгінолітікус, парагемолітікус, яйця та личинки гельмінтів як людей, так і тварин (гострики, волосоголовці, собачі аскариди, ооцисти криптоспоридій). Крім того, індекс ЛКП (лактозопозитивні кишкові палички) значно перевищував нормативні вимоги. Наявність всіх перерахованих біологічних патогенів у воді відкритих водойм Одеської області, зокрема Чорному морі, Білгород-Дністровському лимані та р. Дунай, створювала реальну загрозу життю та здоров’ю населення.
В середині червня у черговому звіті співробітники ІБМ на основі аналізу супутникових знімків зафіксували перевищення в десятки разів звичного рівня відхилень різних показників, що пов’язано з проникненням в море органічної речовини (мутність, вміст хлорофілу А; вміст завислих у воді речовин). «Це несе ризик підвищення трофності водної екосистеми, розвитку мікроорганізмів, цвітіння мікроводоростей, загального погіршення умов для біологічних угруповань», – зробили висновок фахівці.
В середині червня науковці ІБМ констатували: «Надходження в півнично-західну частину Чорного моря річкових вод Каховського водосховища спричинило цвітіння водоростей, за якого, на 15.06.2023 р., концентрація хлорофілу А в середньому для всієї площі північно-західної частини зросла у 2 рази, що складає позитивну аномалію цього показника у більш ніж 80%. При цьому в окремих районах, розташованих за ходом річкових вод із Дніпро-Бузького лиману, значення цього показника перевищило значення 100 мг/ куб. м3, тобто зросло практично більш ніж у 90 разів».
Площі та концентрація хлорофілу А у півнично-західної частині Чорного моря на 15.06.2023 р. Малюнок – ІБМ.
Аналіз супутникових знімків показує, що практично половина площі ПЗЧМ (45,8%) на 15.06.2023 охоплена наслідками потрапляння вод Каховського водосховища в море. Близько 1500 км² охоплені сильним цвітінням водоростей. Сильно забруднені ділянки (нафтопродукти, органічна речовина) становлять близько 6000 км².
Наслідки потрапляння вод Каховського водосховища в південно-західну частину Чорного моря. Малюнок – ІБМ.
Активний процес «цвітіння моря» спостерігав й голова ГО «Зелений лист» Владислав Балінський. А 22 червня чорноморське узбережжя Одеси накрив «червоний приплив». Так відбувається, коли в морській воді бурхливо розвиваються токсичні водорості – динофлагеляти.
Цвітіння моря спостерігається на одеському узбережжі не перший рік. Але раніше це було локальне явище, як правило, пов’язане зі значним підвищенням температури повітря влітку. Під час весняних паводків і залпових зливів влітку в межах північно-західного шельфу Чорного моря спостерігаються процеси евтрофікації – підвищення концентрації біогенних хімічних речовин антропогенної природи. Підвищення температури морської води при цьому призводить до бурхливого росту фітопланктону.
«Зараз цвітіння відбулось від Одеської затоки до турецького узбережжя, – розповів Віктор Коморін, кандидат географічних наук, в. о. директора УкрНЦЕМ. – Така ситуація, коли цвіте все узбережжя, буває лише наприкінці літа, ніяк не на початку. Тому зрозуміло, що це було спричинено саме аварійною ситуацією на Каховці».
У випадку з «червоним припливом» явище викликано бурхливим зростанням одноклітинних фотосинтезуючих водоростей динофлагеллят з переважаючою чисельністю Lingylodinium polyedra. Токсини, які виділяються такими мікроводоростями, становлять загрозу для риб, молюсків та інших морських організмів, а також можуть бути небезпечними для людей, які контактують із зараженою водою або вживають морепродукти з уражених районів.
Наприкінці червня цвітіння води досягло навіть ботанічного заказника «Філофорне поле Зернова» – унікального скупчення червоних водоростей із роду філофора (Phyllophora), розташованого неподалік о. Зміїний.
Малюнок з фб-сторінки Фани Чорного моря
Старший науковий співробітник ІБМ, доктор біологічних наук Юрій Ткач каже, що згідно з супутниковими даними, морська вода над цією природоохоронною територією цвіла аж до початку серпня. Задуха, яку спричиняє цвітіння води, є небезпечним не тільки для риб та молюсків, а і для червонокнижної філофори. Але перевірити стан заказника зараз неможливо.
Бомба уповільненої дії
Але стан води – це лише частина проблеми. Потік каховської води поніс вниз за течією суміш донних відкладень із водосховища і затоплених районів. Співробітники УкрНЦЕМ разом із волонтерами екологічного руху Let’s do it Ukraine відібрали воду в річці Дніпро поблизу Херсона, в Дніпровсько-Бузькому лимані, в Чорному морі поблизу Очакова та в Одеській затоці, провели аналіз на токсичне забруднення. Як показали аналізи, рівень забруднення в усіх чотирьох місцях — однаково небезпечний. На всіх локаціях були виявлені концентрації вище ГДК по нафтопродуктах, токсичним металам – цинк, кадмій та миш’як, хлор-органічним сполукам – ліндан та ПХБ. Останні — це хімічні сполуки, які, потрапивши в організм, можуть викликати злоякісні утворення.
Висока концентрація канцерогенних сполук зумовлена тим, що донні осади у Каховському водосховищі могли накопичуватись роками, спускаючись із промислових підприємств, розташованих нижче за течією. У донних відкладеннях накопичувалися забруднювачі від промисловості та сільського господарства, зокрема токсичні пестициди, заборонені в наші дні.
І ось саме ці донні відкладення можуть бути на довгі роки справжньою бомбою уповільненої дії. Тому що, на думку лідерки екологічного руху Let’s do it Ukraine Юлії Мархель, сміття та важкі метали з дна Каховського водосховища нікуди не ділись, вони залягли на дно моря, і під час штормів знов підіймаються у верхні шари морської води.
Такі метали, як цинк та кадмій, є токсичними для багатьох видів водних організмів, особливо при високих рівнях концентрацій. Вони можуть впливати на репродуктивні, ростові та інші біологічні процеси у морських організмів. Навіть якщо окремі види можуть витримувати високі рівні міді та цинку, ці метали можуть накопичуватися в ланцюгу харчування, що призводить до ще більших концентрацій в організмах, які знаходяться на верхніх рівнях харчового ланцюга, таких, як морські ссавці або люди. Люди, які їдять морепродукти або п’ють воду, що містить високі рівні міді або цинку, можуть зазнавати проблем зі здоров’ям, зокрема проблеми з печінкою, серцем, нирками або нервовою системою.
Високотоксичні хлоровані органічні сполуки гептахлору та ПХБ можуть бути небезпечними для багатьох видів водних організмів, зокрема риб і безхребетних. Вони можуть викликати пошкодження нервової системи, що призводить до паралічу і смерті. Ці забруднювачі мають тенденцію накопичуватися в тканинах організмів, особливо в жирових тканинах. Це означає, що вони можуть накопичуватися в харчовому ланцюзі, викликаючи ще більшу шкоду організмам, які знаходяться на верхніх рівнях харчування, у тому числі й для людини.
Тому вкрай важливо продовжувати вивчати склад цих відкладень та не тільки прогнозувати їхній вплив на екосистеми, а й розробляти рекомендації щодо нейтралізації таких отруєних місць.
У 2024 році чеська громадська організація Arnika та її українські партнери Free Arduino (Івано-Франківськ) та Green World (Дніпро) в рамках проєкту «Чисте повітря для України» провели дослідження донних відкладень з річки Дніпро та зразків ґрунту у Запорізької області.
Щоб визначити рівень ризику, викликаного можливим забрудненням відкладень відкритого дна річки, дослідники проаналізували чотирнадцять проб: одинадцять із відкладень колишнього Каховського водосховища, дві проби ґрунту з ударних кратерів російської ракети С-300 та одна проба ґрунту з промислового району м. Запоріжжя. Зразки були перевірені на широкий спектр забруднюючих речовин. У відібраних пробах було виявлено безліч небезпечних токсичних речовин, зокрема важких металів: миш’як, кадмій, марганець, хром, свинець, нікель, титан. Але найбільше дослідників занепокоїли з точки зору здоров’я населення рівні вмісту ДДТ, 16 ПАУ та вуглеводнів C10-C40 у зразку донних відкладень річки Дніпро в Запоріжжі.
Дослідженням донних відкладень, накопичених у Каховському водосховищі, займається також Національний екологічний центр України (НЕЦУ), зокрема, в рамках проєкту SUNDANSE. Проєкт спрямований на розробку інноваційних і стійких рішень щодо управління седиментами в системі Дунай – Чорне море, розв’язуючи критичні екологічні проблеми, пов’язані з седиментами, і сприяючи здоров’ю та стійкості наших водних шляхів.
Українські учасники проєкту – НЕЦУ та Дунайська гідрометеорологічна обсерваторія – розроблять Посібник з управління наносами для басейну річки Дунай, який дозволить дослідити вплив забруднюючих речовин на діяльність людини та біорізноманіття в екосистемі Чорного моря. Дослідження також будуть зосереджені на передачі мікропластику харчовим ланцюгом та оцінці терористичного нападу на дамбу Каховської ГЕС через харчовий ланцюг.
Вплив на тваринний світ
«Наслідки Каховської екологічної катастрофи мали значний негативний вплив на водні біологічні ресурси Одеського регіону», – роблять висновки вчені у дослідженні ІБМ щодо впливу наслідків Каховської катастрофи на екосистему чорноморського шельфу.
Через три дні після катастрофи 9 червня в районі с. Фонтанка в бік Одеської затоки швидко переміщався масив прісної води з сотнями так званих «пливунів» – скупчень зціпленого коренями очерету. Разом з «пливунами» до берега масово потрапили різні організми, яких було вимито з дельти Дніпра: жаби, ракоподібні, прісноводні та наземні молюски та комахи, які значною мірою загинули в морській воді.
Два охоронювані види тритонів (Triturs cristatus – Тритон гребінчастий і Triturus dobrogicus – Тритон дунайський) населяли нижню течію Дніпра. Обидві популяції виявилися знищеними та викинутими зі звичного ареалу проживання. Тварини гинули або стали «вимушеними переселенцями».
Одесити рятували тритонів на своїх пляжах та віддавали в Одеській зоопарк. 55 тритонів рятували працівники Нацпарку «Тузлівські лимани» та відвезли до Дунайського біосферного заповідника, де випустили на різних ділянках річки.
В середині липня голова ГО «Зелений лист» Владислав Балінський під час чергового обстеження стану одеського узбережжя Чорного моря виявив загрозливе явище – масову гибель мідій. «У басейні пляжу “Собачий” загинуло близько 50% усіх мідій, – написав він у фейсбуці. – Процес настільки масштабний, що місцями оголилися скелі вапняку. Думаю, ситуація з мідіями схожа на всіх одеських пляжах із хвилерізами. В колоніях на відстані 100 метрів за хвилерізом з морського боку загиблих мідій значно менше (до 20%), але навіть це, в межах морської акваторії, що зазнала опріснення, це сотні й сотні тонн. Загальний вигляд колоній жахливий – вони покриті слизом як плівкою».
Висновок еколога був невтішний: «Здатність моря до самоочищення в акваторії Одеської затоки та особливо її прибережної частини значно підірвана. Поклади рослинних решток є міцним забруднювачем як постійне джерело органічної суспензії та становлять загрозу с точки зору локальних заморних процесів».
Взагалі тільки за 10 днів після Каховської катастрофи біля берегів Одеси загинуло близько 1 млн особин мідій. Це приблизно 3,7 тис. тонн загиблих молюсків, що становить близько 40% природної прибережної популяції мідій в північно-західній частині Чорного моря. Такі цифри оприлюднила директорка ІМБ Галина Мінічева на вже згаданому засіданні круглого столу «Вплив воєнних дій на морські екосистеми України».
Чому гинуть дельфіни?
У перші ж місяці повномасштабної війни на українському узбережжі Чорного моря і на узбережжях інших причорноморських країн почали з’являтися тіла загиблих дельфінів, у яких не були відрізані плавці. Це означало, що китоподібні загинули не від того, що попали в сітки до рибалок, як було раніше. Доктор біологічних наук, начальник науково-дослідного відділу Нацпарку «Тузлівські лимани» Іван Русєв почав досліджувати, за якими причинами гинуть дельфіни.
Русєв описав механізм, який може руйнувати здоров’я тварини та призводити до його загибелі: сонари-гідролокатори, якими обладнані військові судна рф, спричиняють дельфінам акустичну травму, яка призводить до втрати можливості орієнтуватись у просторі, полювати на рибу, падіння імунітету, зараження вірусами, епізоотії. Негативно впливають на стан здоров’я морських ссавців також бомбардування кораблями рф узбережжя України з акваторії Чорного моря, вибухи мін, викиди вуглецю з палаючих «вишок Бойка». Всього, за оцінками Русєва, від чинників війни в Чорному морі загинуло не менше 50 тис. тварин.
«Загалом найбільшу кількість постраждалих дельфінів, які викинулися на берег, було зафіксовано на початку повномасштабного вторгнення (період лютий – жовтень 2022 року), адже саме в цей час у Чорному морі перебувало багато військових кораблів та підводних човнів рф, вважають автори недавно презентованої в Одесі книги «Мій друг – чорне море». – За цей період зареєстровано 900 мертвих тварин по всьому Чорному морю. Вчені проводили фото- та відеоідентифікацію загиблих тварин, а також відібрали зразки пошкоджених органів морських ссавців. Ці зразки було відправлено до лабораторій Німеччини та Італії для визначення причини загибелі. Серед іншого, було виявлено ослаблений імунітет тварин, що, своєю чергою, може бути наслідком тривалого стресу або прихованих травм».
Доктор біологічних наук, провідний науковий співробітник Інституту зоології імені І. І. Шмальгаузена НАН України Павло Гольдін, відомий український дослідник китоподібних, виділяє такі причини загибелі дельфінів: інфекційні захворювання, акустичні чи мінно-вибухові травми, які впливають не тільки на внутрішні органи й передусім мозок, а й на ехолокацію китоподібних, а отже, на їхню здатність орієнтуватися в просторі й полювати, отруєння токсичними речовинами, зокрема, складниками ракетного палива, що потрапляє в море, стрес, втрата місць живлення, збідніння кормової бази.
Каховська катастрофа, на думку Гольдіна, також вплинула на життєстійкість тварин: у море вивільнилось чимало різних органічних речовин — як добрива з полів, так і стічні води міських каналізацій. Звичайно, це підвищує ризики інфекційних хвороб. Органічні сполуки стають базою для масового цвітіння водоростей, деякі виділяють токсини в море, якими можуть отруїтися молюски, риби, ссавці.
Віктор Коморін, який з колегами після Каховської катастрофи досліджував рибу, мідії та загиблих дельфінів на вміст отруюючих речовин, каже, що в мідіях вони знайшли перевищення норми токсичних речовин в тисячі разів.
Загибель дельфінів від чинників війни правоохоронці вважають екоцидом. Під процесуальним керівництвом Одеської прокуратури СБУ розслідує справу за ст. 441 ККУ за фактом збройної агресії рф, що спричинила масову загибель чорноморських дельфінів.
ГО «Зелений лист» створив інтерактивну карту, яка містить важливу інформацію стосовно Каховської катастрофи та її наслідків, зокрема офіційні відповіді на запити організації. Карта призначена для всіх дослідників цього страшного терористичного акту росії.
Море перетравило бруд, але не очистилось
Ситуація в морській екосистемі поліпшилась впродовж року після трагедії, зазначають екологи. Але, на думку Владислава Балінського, деякі процеси у морі є незворотними.
«Основного удару по екосистемі зазнав Дніпровсько-Бузький лиман. Він став основним буфером між Дніпром і Чорним морем, – роз’яснює Віктор Коморін.- Велика кількість забруднюючих речовин залишилася саме на узбережжі цього лиману. І досі усе це забруднення потрапляє у воду і досягає одеського узбережжя. Якщо подивитися на спектр забруднення для одеського регіону, то раніше переважало нафтове забруднення і подекуди токсичне. Натомість зараз маємо велику кількість хлорорганічних вуглеводнів і токсичні метали. Тобто навіть після того, як минув рік, коли велика кількість токсичних речовин перерозподілилася по всьому Чорному морю, ми досі зазнаємо впливу від тієї ситуації».
Токсичні речовини, які й досі знаходяться в екосистемі Одеського узбережжя накопичуються в морських організмах – молюсках, ракоподібних, рибі, дельфінах, які можуть загинути від цих речовин.
Морська природоохоронна стратегія, яку Україна схвалила 11 жовтня 2021 р. на виконання вимог Угоди про Асоціацію між Україною та ЄС, включає визначення дескрипторів якості, які мають використовуватися для визначення «доброго» екологічного стану у нашому морському регіоні. Всього таких характеристик «доброго» екологічного стану Чорного та Азовського морів на сьогодні 11. Українські науковці, які досліджують стан українських морів, зараз пропонують ввести в Морську стратегію України 12-й дескриптор – Military impact, тобто Воєнний вплив.
«Наслідки цієї катастрофи, що поширюються на тисячі квадратних кілометрів, стали очевидними за рік, що минув, і, ймовірно, будуть зберігатися протягом невизначеного періоду», – вважають автори дослідження руйнування Каховської греблі та його наслідків, яке було проведене неурядовими організаціями Truth Hounds та Project Expedite Justice «Затоплено війною».
Автори звіту оцінили всі аргументи щодо кваліфікації знищення Каховської дамби як воєнного злочину. Цей випадок може стати першим застосуванням МКС Статті 8(2)(b)(iv) Римського статуту, яка стосується спричинення «надмірної» шкоди довкіллю, порівняно з очікуваною військовою перевагою. Таким чином міжнародне право може стати більш ефективним для покарання за екологічні злочини на світовому рівні.
Тетяна Герасимова