Ще п’ять років тому захист довкілля членами ГО “Зелений лист” зводився до участі у мирних протестах, фіксації порушень та передачі протоколів до контролюючих органів. Але вже за рік екоактивісти перейшли до залів судових засідань. Наразі у різних судах Одеської області та України розглядаються близько 15 різних справ, у яких “Зелений лист” відіграє основну роль.

Прийоми захисту відточували у Літньому театрі

Після подій у Літньому театрі, коли у листопаді 2017 р. під час мітингу проти забудови громадської території у самому серці міста одесити потрапили під поліцейські палиці, прийшло розуміння, що мітингів замало. Що хитра будівельна мафія обіграє громадянське суспільство, використовуючи прогалини у законі та легальні правові інструменти.

І “Зелений лист” пішов до суду. За допомогою адвоката Максима Попова впродовж двох років, з 2018 по 2020 роки, організація взяла участь у п’яти судових процесах щодо Літнього театру. Виграли дві справи. Одна з них була стратегічною і поставила жирну крапку у незаконних спробах збудувати черговий торгово-розважальний монстр на місці пам’ятки історії та архітектури місцевого значення. 2 листопада 2020 року Верховний Суд остаточно визнав законність включення Літнього театру до території Міського саду Одеси та визнав пам’яткою, яка перебуває під захистом закону.

Дуже нам допоміг тоді Європейський Фонд Демократії (European endowment for democracy), який фінансово підтримав наш проект “Зелена Одеса” та юридичний захист інтересів одеської громади.

Бій за “Тузлівську Амазонію”

Ця унікальна земля вже понад п’ять років – арена справжніх боїв. Справа в тому, що це місце на Одещині, яке обожнюють туристи, любителі дикої природи та бьордвочери з усього світу і яке вони люблячи називають “Тузлівською Амазонією”, є територією Національного природного парку “Тузлівські лимани”. І як у кожному І як у кожному об’єкті природо-заповідного фонду, тут є певні обмеження на господарську діяльність, будівництво, використання природних ресурсів.

Парк, розташований на півдні Одеської області, був створений у 2010 році для збереження цінних природних та історико-культурних комплексів та об’єктів Північного Причорномор’я. До його території відноситься 13 морських лиманів, 200 метрів акваторії моря уздовж піщаного пересипу довжиною 44 кілометри.

Багаті природні ресурси не дають спокою містечковим ділкам, які готові незаконно вхопити їх частину – землю та рибу. Багато років вони почували себе тут господарями. До 2015 року парк був центром браконьєрства, тут майже не працювали науковці та не розвивалися рекреація і туризм.

Все змінилось, коли керівниками Парку стали еколог, доктор біологічних наук Іван Русєв, який працював директором до 2017-го, та еколог Ірина Вихристюк, яка очолила «Тузлівські лимани» після Русєва.

Люди, котрі до цього під наглядом місцевої поліції та прокуратури безмежно грабували тузлівські ресурси, були шоковані тим, що відтепер Парк охороняють справжні рейнджери. І розпочали з ними боротьбу не на життя, а на смерть. На Русєва і Вихристюк неодноразово робили замах, іх та співробітників парку били, використовували всі корупційні важелі в органах влади, щоб усунути екологів від керівництва. Марно. Виявилось, що зламати їх неможливо.

І тоді, як і в історії з Літнім театром, розпочалися судові процеси. На допомогу керівництву Парку прийшла ГО “Зелений лист”, яка за фінансової підтримки Фонду МАТРА Посольства Нідерландів в Україні організувала правову поміч в десяти судових процесах по захисту особливо цінних територій “Тузлівських лиманів”. До судових справ підключився юрист ГО “Зелений лист” Максим Попов.

Незаконний бізнес в Лебедівському лісі

На території Парку є не лише море, лимани та піщані пляжі, а і лісовий масив неподалік села Лебедівка – Лебедівський ліс. До створення Парку ліс розташовувався на території держпідприємства «Саратське лісове господарство».

З 2008 року 28,8 га території лісу арендувала сім’я Саченків. Сума договору оренди складала 1 гривню. Бізнесмени організували у лісі літній табір. Вартість добового перебування у кемпінгу була 85 гривень з однієї особи. Територію залили бетоном, що є порушенням користування такою землею. За законом, після створення Парку в 2010 році Саченко мав узаконити свою діяльність у заповіднику. Проте, як неодноразово повідомляла директор НВП “Тузловські лимани” Ірина Вихристюк, підприємець не зробив цього. Через що неодноразово виникали конфлікти. Про те, що відбувається в лісі, ми писали ще два роки тому.

Влітку 2019 року договір оренди із підприємцем Сергієм Саченко було розірвано. Тоді ж Татарбунарський районний суд визнав, що територія, якою він користується, належить до Парку. Але бізнесмен нову угоду не уклав, ділянку не звільнив і продовжував заробляти чимало грошей на використанні цінної території. При цьому бюджет недоотримував значні кошти, а ліс було захаращено.

Тому Одеська обласна прокуратура в інтересах держави в особі Одеської обласної державної адміністрації, Державного агентства лісових ресурсів України подала позов до ФОП Саченко С.П. та ДП “Саратське лісове господарство”. Нацпарк «Тузлівські лимани» виступил третьою стороною на стороні позивача. Інтереси Парку представляв адвокат ГО “Зелений лист” Максим Попов.

10.03.2021 року рішенням Господарського суду Одеської області позов прокурора було задоволено та визнано недійсною Додаткову угоду №4 «Про внесення змін до Договору про право тимчасового користування лісами від 01.04.2008», укладену 31.05.2018 між Державним підприємством “Саратське лісове господарство” та ФОП Саченко С.П.

27.05.2021 року постановою Південно-західного апеляційного господарського суду рішення Господарського суду Одеської області від 10.03.2021 у цій справі було залишено без змін, а апеляційну скаргу ФОП Саченко С.П. відхилено.

– Рішеннями у цій справі завершилась багаторічна боротьба НПП «Тузловські лимани» за звільнення лісового урочища «Лебедівка» від протиправної господарської діяльності ФОП Саченко, – підсумував Максим Попов.

Рамсарська Конвенція vs «дерібан» землі

Природні комплекси причорноморських лиманів, що знаходяться в Нацпарку “Тузлівські лимани”, належать до водно-болотних угідь міжнародного значення та знаходяться під захистом Рамсарської конвенції. Територія Парку також входить в Смарагдову мережу Європи, захищену Бернською конвенцією, і має міжнародний природоохоронний статус.

Але прогалини в законодавстві дозволяють місцевим громадам включати до складу своїх населених пунктів ці особливо цінні землі без погодження з боку Міндовкілля, без врахування охоронного статусу цих земель та особливостей їх захисту і використання.

Держава намагається захистити в судах територію Національного природного парку «Тузлівські лимани» від «дерибану землі» з боку місцевої влади. Зараз в Одесі паралельно йдуть два судових процеси.

Перший – про скасування рішення Татарбунарської районної ради від 19.06.2020 р. № 740-VІІ, яким був затверджений проект землеустрою щодо встановлення (зміни) меж с. Приморське і передбачено збільшення площі території села з 495,8593 га до 1101,2074 га. В розширення меж потрапили, зокрема, земельні ділянки, які віднесені до складу Національного природного парку «Тузлівські лимани»: акваторія лиману Малий Сасик, частина території піщаного пересипу (29-31 км), ділянки прибережної захисної смуги лиману Малий Сасик біля курортної зони Расєйка.

16.06.2021 року П’ятим апеляційним адміністративним судом було ухвалено постанову, якою заяву Нацпарку про забезпечення позову було задоволено, дію рішення Татарбунарської районної ради зупинено до набрання рішенням у цій справі по суті спору законної сили.

Але вже 18.10.2021 р. Одеський окружний адміністративний суд відмовив в задоволенні позову Парку.

Апеляційну скаргу Одеської обласної прокуратури та Нацпарку на рішення суду буде розглянуто 06.07.2022 р.

Цей спір адвокат ГО “Зелений лист” Максим Попов вважає стратегічним, тому що його результат може стати прецедентом для інших об’єктів природно-заповідного фонду України та відправним імпульсом для змін до земельного законодавства України.

Особливо цінна територія природно-заповідного фонду України Нацпарку, а саме цей піщаний пересип, стала предметом захисту і в іншому процесі – про скасування рішення Приморської сільської ради Татарбунарського району Одеської області (зараз входить в Лиманську сільську раду Білгород-Дністровського району) №797-VІІ від 09.10.2020 р. «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в довгострокову оренду строком на 49 років ТОВ “Рибацька Гавань” для розміщення інженерно-транспортної інфраструктури морського транспорту». Ділянка розташована на пересипі.

Одеська обласна прокуратура подала позов до Одеського окружного адміністративного суду про скасування цього рішення (НПП “Тузлівські лимани” виступив третьою особою на стороні позивача), але програла суд. Суддя Одеського окружного адміністративного суду Любов Токмілова винесла рішення: залишити позов без задоволення. У рекордні терміни — за чотири місяці — суддя вивчила документи, вислухала свідків і розібралася в суті спору. Напевно, її не переконало ні те, що рішення Приморської сільської ради суперечить Закону України «Про природно-заповідний фонд» та Земельному кодексу України, ні те, що територія Парку входить до Смарагдової мережи Європи, яка захищена Бернською конвенцією і має міжнародний природоохоронний статус

Але 29.09.2021 р. П’ятий апеляційний адміністративний суд задовольнив апеляційну скаргу Одеської обласної прокуратури, рішення судді Токмілової скасовано та прийнято нове рішення: позов прокуратури задовольнити, рішення Приморської сільської ради Татарбунарського району Одеської області № 797-VII від 09.10.2020 року скасувати.

Наразі чекаємо засідання в Верховному суді, де за касаційною заявою Лиманській сільської ради відкрито провадження.

До речі, на ситуацію із судовим захистом об’єктів природно-заповідного фонду позитивно вплинуло створення минулого літа Спеціалізованої екологічної прокуратури України. У багатьох судових процесах захист бореться за права Нацпарків пліч-о-пліч з екологічними прокурорами.

Партнером ГО “Зелений лист” став і сам П’ятий апеляційний адміністративний суд: 29 жовтня минулого року екологи провели спільний із суддями та екологічною прокуратурою Одеської області семінар «Ефективні інструменти захисту публічного інтересу щодо забезпечення права на чисте довкілля».

Держава проти держави, якщо вона на боці браконьєрів

Саме так можна охарактеризувати групу справ, де Нацпарк як державна установа змушений відстоювати свою територію від протизаконних рішень інших державних установ, які були винесені на користь рибних браконьєрів та несумлінних забудовників.

Нацпарк виграв одну з таких справ – стосовно штучного обловно-пропускного каналу, незаконно збудованого ОК “Граніт-2”, та права на вилов риби в ньому.

У листопаді 2017 року державна установа – Національний природний парк «Тузлівські лимани» – звернулась до суду з позовом до управління Державного агентства рибного господарства в Одеській області, в якому просила скасувати дозвіл Одеського рибоохоронного патруля управління Державного агентства рибного господарства в Одеській області на спеціальне використання біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах) від 11.09.2017, виданий Обслуговуючому кооперативу «Граніт-2». Третьою стороною до справи залучили «Граніт-2» та Міністерство екології та природних ресурсів України.

Одеський окружний адміністративний суд 14.03.2018 у задоволенні позову відмовив. Але 02.07.2018 Одеський апеляційний адміністративний суд це рішення скасував та ухвалив нове, яким позов задовольнив. Дозвіл управління Державного агентства рибного господарства в Одеській області, виданий ОК «Граніт-2» на спеціальне використання водних біоресурсів, був визнаний протиправним та скасований.

У лютому 2021 року цей судовий процес, який тривав більше трьох років, закінчився перемогою Нацпарку: Верховний суд  залишив без задоволення  касаційні скарги ОК «Граніт-2» та управління Державного агентства рибного господарства в Одеській області, а постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 02.07.2018 залишив без змін.

Зараз подібних справ побільшало. Навесні цього року Саратський районний суд відкрив два однотипні провадження за позовами Білгород-Дністровської окружної прокуратури до Одеської обласної державної адміністрації. Третьою особою на стороні позивача виступає Нацпарк “Тузлівські лимани”. В обох випадках прокуратура вимагає визнати протиправними та скасувати розпорядження Одеської обласної державної адміністрації як розпорядника земель державної власності по передачі в довгострокову оренду фізичним або юридичним особам земельних ділянок на території Нацпарку з правом будівництва на них капітальних споруд. Тому Парк виступає третьою особою на стороні позивача.

По одній із справ суд задовольнив заяву прокурора про забезпечення позову та заборонив проведення будь-яких будівельних робіт на земельній ділянці, яка оспорюється, для рибогосподарських потреб (вид використання для будівництва, експлуатації та обслуговування обловно-пропускних каналів та причалу з рибоприймальним пунктом).

Боротьба за торжество закону

Але навіть після ухвалення справедливого судового рішення боротьба за те, щоб закон переміг, не закінчується. “Рибна мафія” ніяк не може змиритися з тим, що керівництво Нацпарку не дозволяє їй неконтрольовано виловлювати найціннішу рибу – кефаль.

Попри рішення суду про скасування дозволу варварський, незаконний вилов риби продовжувався правонаступником «Граніту-2» – ТОВ “Інститут морської аквакультури”. Незаконну гідротехнічну споруду – гарди, що були встановлені впоперек штучного обловно-пропускного каналу між Чорним морем та лиманом – не було демонтовано.

Тому, виконуючи рішення суду, у жовтні 2021 р. Служба охорони Парку за допомогою екологічних активістів з Одеси демонтувала цю незаконну споруду. Порядок на місці подій забезпечували 80 патрульних поліцейських.

Навесні 2021 року директор ОК “Граніт-2” Борис Ненько розпочав ще одне незаконне будівництво. Він організував перевезення будівельного сміття та почав формувати з нього у морі насип довжиною близько 70 метрів.

В червні 2021 р. проти Ненько було розпочате кримінальне провадження за ч. 4 ст. 197-1 КК України (Самовільне будівництво будівель або споруд на самовільно зайнятій земельній ділянці). Наразі обвинувальний акт знаходиться на розгляді Кілійського районного суду Одеської області. Як вважає Максим Попов, ця справа є унікальною тим, що природоохоронна державна установа – НПП «Тузловські лимани» – залучена в судовий процес в якості потерпілої сторони, оскільки від скоєного правопорушення була завдана школа довкіллю та державі. 

Спільна робота Нацпарку “Тузлівські лимани” та ГО “Зелений лист” із захисту довкілля триває. Є ще кілька цікавих судових процесів, про які ми розповімо у наступних публікаціях.

____________________________________________________________________________________________

Статтю підготовлено в рамках проекту «Удосконалення практики інституційного забезпечення та правового захисту об’єктів природно-заповідного фонду України на прикладі Національного природного парку «Тузловські лимани» за підтримкою фонду MATRA Посольства Короліства Нідерландів в Україні.