Як живе прифронтовий Краматорськ: “Как в фильмах ужасов атмосфера”

ГО «Зелений лист» продовжує писати “Хроніки війни”, розповідаючи історії українців, які бачили війну на власні очі. В цій статті ми трохи розкажемо, як живе прифронтовий Краматорськ, який майже п’ять місяців повномасштабного вторгнення під регулярними обстрілами російських військ.

8 квітня на вокзалі цього міста в Донецькій області стався кривавий теракт — російські окупаційні війська завдали ракетного обстрілу, внаслідок чого загинула 61 людина, 121 отримала поранення.

Героїня нашої розповіді — адміністраторка піцерії у Краматорську Оксана. Незважаючи на складну ситуацію в місті — населений пункт залишило багато людей через близьку лінію фронту й загрозу обстрілів, жінка вирішила залишитись у Краматорську.

Нагадаємо, ми пишемо “Хроніки війни” тою мовою, якою з нами спілкується наш герой.

  • Пустые улицы, конечно, угнетают. После рабочего дня возвращаюсь домой — немножко давящая атмосфера. Как в фильмах ужасов атмосфера. Вспоминаешь фильмы, которые мы смотрели по телевизору, а теперь ощущаешь это на себе. То, что есть работа, это спасает. Без работы я не знаю, что бы делала. Пока мой коллектив со мной, пока они готовы работать, я буду с ними. Я работаю здесь с 2008 года.

Жінка розповідає, що деякий час після повномасштабного вторгнення заклад не працював. Вони відкрились у травні:

  • Долго сомневались. И все-таки решили открыться. Работаем около двух месяцев уже. Пока будет возможность, буду работать. Я понимаю, что есть проблемы с безопасностью, но мы соблюдаем меры предосторожности во время сирен.

Оксана розповідає, що моментами навіть думала виїхати із прифронтового міста:

  • Еще в апреле у меня такие мысли были. Я осталась без работы. Было очень тяжело. Но когда возобновили работу, я решила остаться. Надеюсь, что все будет хорошо, и нам не придется закрыться. Понятно, что если моим ребятам будет опасно выходить, мы закроемся. Гарантии нет стопроцентной, конечно же.   

Ми сподіваємось, що найближчим часом Збройні сили України зможуть відкинути рашистські війська подалі від усіх українських міст. І в наші сьогоднішні прифронтові або окуповані населені пункти повернеться мирне спокійне життя.

Висловлюємо подяку за збір інформації Глібу Єгорову.

Поділитись на:

Facebook
Twitter

Напишіть відгук