Громадська організація «Зелений лист» спільно із іншими ГО звернулись до Кабінету міністрів України з вимогою створити Міністерство захисту довкілля задля потужного екологічного адвокатування в уряді.
Крім того, активісти просять політичну підтримку в Президента України для сприяння в цьому питанні.
Слід нагадати, що у вересні 2019 року було прийнято рішення об’єднати Міністерство природи з Міністерством енергетики, незважаючи на те, що часто ці відомства конкурують між собою, а українська енергетика є головним забруднювачем довкілля в нашій державі.
Як пояснив тодішній прем’єр-міністр України Олексій Гончарук, передає видання «Громадське радіо», це рішення було прийнято для того, щоб єдина установа займалась усіма природними ресурсами:
“Робота з природними ресурсами — це те, що було розділено між двома міністерствами. У світі є концепція сталого розвитку, яка передбачає, що держава повинна стимулювати розвиток таким чином, щоб він був сталий і мінімально шкодив довкіллю”.
Водночас, наполягають активісти з екологічного напрямку, об’єднання цих двох міністерств створило системні конфлікти в його роботі, а питання довкілля взагалі відкинуто на другий план. Повний текст заяви.
І це відбувається на фоні того, що Україна є лідером серед європейських країн за рівнем забруднення довкілля. Це щодня вражає кожного українця. Також наша країна найбільш розорана країна в Європі і світі. Вже зараз Україна потерпає від опустелювання через глобальні зміни клімату.
Крім того, ми маємо критичний техногенний спадок від наймасштабнішої у світі радіаційної аварії на Чорнобильській АЕС та наростаючого соціально-економічного та екологічного колапсу регіонів видобутку вугілля.
Зокрема у зверненні вказано, що в нашій державі не існує сучасної системи контролю викидів забруднюючих речовин та моніторингу за станом довкілля. Країна досі не має організованої системи поводження з побутовими та промисловими відходами. Й через об’єднання міністерств ми маємо ситуацію, коли стратегічна екологічна оцінка планів та програм державного значення, так само як оцінка впливу на довкілля, здійснюється не незалежним відомством, а тим самим, що підписує відповідні угоди по інфраструктурним проектам та має у підпорядкуванні державні енергетичні компанії.
«По-хижацьки вилучаємо природні ресурси на користь бізнес-інтересів. За останні десятиліття в Україні зникли понад 30 тисяч річок. Незважаючи на декларативну прихильність Цілям Сталого Розвитку ООН, необхідний екологічний аспект в розробці та втіленні державної політики фактично заблокований на всіх рівнях. Проблеми забруднення довкілля та наслідки зміни клімату вже очевидні для кожного українця», – зазначають екологи.
Разом із тим, наголошують спеціалісти, питання захисту довкілля – це питання національної безпеки України:
«Ми не маємо права ігнорувати забруднення повітря та води, деградацію ґрунтів та природних оселищ, втрату біорізноманіття, безгосподарні вирубування лісів. Країні потрібна ефективна природоохоронна політика та план адаптації до зміни клімату».
Як пояснює голова ГО «Зелений лист» Владислав Балінський, особливо це актуально для Одеської області, яка наразі через глобальні зміни клімату є найбільш уразливою:
«Ми живемо в степовій і лісостеповій зонах. Через зміни клімату для нас все більше відчутним стає опустелювання степу. Степова частина Бессарабії досить швидко перетворюється на пустелю. Це виклик, на який ми маємо відповідати. Треба змінювати посівні культури, відтворивати лісосмуги, системи меліорації».
Також еколог підкреслює, що наразі ми втрачаємо родючу землю через суховій і вітрову ерозію:
«Виникають такі явища як пустельні бурі. Знищується родючий шар ґрунту. Таким чином, ми взагалі маємо загрозу знищення агрокультурної галузі».
Як повідомило видання «УСИ», наразі одеські аграрії вже б’ють на сполох, адже в цьому році засуха знищила посіви. У квітні депутати одеської обласної ради звернулись до Президента й Кабміну щодо необхідності вжити заходи для зменшення наслідків засухи й формування ресурсів зерна.
Ще однією загрозою для нашого регіону є дефіцит води, в тому числі в Одесі. І ми вже маємо конфлікт інтересів між екологією й енергетикою. Наприклад, регулюванням води у Дністрі займається Дністровська ГЕС у Чернівецькій області, яка підпорядковується Міністерству енергетики. Як пояснює представниця Нижньодністровського національного природного парку Юлія Тернова, з 80-х років вони контролюють подачу води, зокрема весняні паводки:
«Повністю Дністер зарегульований. Навесні зараз у природі має бути повень, нерест нормально розвивається, птахи прилітають. А Дністровська ГЕС собі відбирає воду і не завжди нам дає. В цьому році була дуже суха зима, мало снігу в Карпатах. Дністровське водосховище не дуже заповнено. Вони нам заявили, що не будуть давати паводка весняного. Але в цьому питанні має бути державницький підхід. Нас має відстоювати Міністерство екології», – заявляє експертка, підкреслюючи, що з об’єднанням двох відомств незрозуміло, як подібні питання будуть вирішуватися.