На Парламентських слуханнях щодо пріоритетів екополітики Верховної Ради України на наступні п’ять років побував голова «Зеленого листа» Владислав Балінський. 

Він відзначає «дуже високий рівень популізму на непрофесіоналізму», особливо серед депутатів, які виступали на парламентських слуханнях щодо екополітики. Тим не менш, на думку активіста, позитивною є участь у слуханнях громадських діячів, рівень виступів яких часто був вищим за рівень профільних заступників міністра у даному напрямку.

«Враження таке, що питання екології, безпеки та забруднення оточуючого середовища залишився в Україні сиротою. Викликають занепокоєння напрямки, пов’язані із безпекою довкілля, наприклад, моніторинг забруднення повітря, ліцензуванне утилізації побутових відходів, СЕО та ОВД. Окремо турбує  збереження та розвиток об’єктів природно-заповідного фонду. У зв’язку із земельною реформою існує велика вірогідність того, що ми не зможемо їх зберегти. Земля може бути поділена на десятки тисяч маленьких ділянок, і важко буде дотриматися збереження їхнього статусу», – говорить Владислав Балінський.

На думку активіста, напрям екології потрібно розглядати разом із питаннями охорони здоров’я та безпеки, оскільки стан екології впливає на здоров’я, тривалість життя та його якість. “Поки що ми бачимо, що декларуються одні цінності, а по факту, як от в Одесі, йде освоєння, я б навіть назвав це крадіжкою, земель громади”, – коментує він.

Однак активіст усе ж розраховує на те, що запрацює екологічна інспекція, керівником якої призначили Єгора Фірсова. “Коли інспекція таки почне свою роботу, громадськість разом із чиновниками зможе змінити ситуацію”, – сказав Владислав Балінський.

Публікуємо основні тези виступів на Парламентських слуханнях щодо пріоритетів екополітики.

Міністр енергетики та захисту довкілля про «перші кроки» роботи міністерства 

Олексій Оржель відзначив, що уряд працює разом із депутатами, що є дуже позитивним моментом. Щодо законопроектів, які будуть ухвалені найближчим часом, він відзначив легалізацію видобутку бурштину, обмеження пластикових пакетів та щодо заборони одноразового пластику. Також, за словами міністра, на часі ухвалення закон про управління відходами, законопроект про інтеграцію всіх кадастрів, законодавства щодо обліку викидів парникових газів, озоноруйнівних речовин та «пакет законодавчих змін щодо оподаткування тих видів палива, які використовуються у нашій енергетиці на вміст вуглецю».

Олексій Оржель говорив також і про відкритість аукціонів та цифровізацію ресурсів. За його словами, вже розпочато цифровізацію лісного господарства: «ми називаємо це «ліс в смартфоні». Окрім того, прозорою має стати процедура оцінки впливу на довкілля. Також міністр відзначив, що важливо моніторити якість повітря: «Будь-який українець має отримувати в онлайн-режимі показники і моніторинг якості повітря. Вже на сьогодні ми намагаємося і заклали певні кошти в бюджет для того, щоб забезпечити ці вимоги».   

Також Олексій Оржель сподівається на розширення та створення нових об’єктів природо-заповідного фонду. За його словами, у цьому напрямку «іде робота, і є вже фактичний результат». Міністр окремо зазначив, що має бути створена «нова, ефективна, горизонтальна» екоінспекціяю Він сказав, що в результаті не буде конфлікту повноважень інспекції та центральних органів виконавчої влади. А екоінспекція має працювати над довірою громадян.

Закінчуючи свій виступ, міністр сказав, що «на сьогодні  міністерство – це нове міністерство. У нас є нові люди, у нас є амбітні нові люди, які ставлять своєю задачею повністю  змінити ті показники і ті правила, за яким жив екологічний напрямок в Україні. Ми повністю оновлюємо людей, ми оновлюємо пріоритети».

Голова комітету з питань екологічної політики та природокористування: «наш комітет підтримує роботу уряду»

За словами голови комітету Верховної Ради Олега Бондаренка, зміни в екологічній сфері потрібні, а нинішній «унікальний» склад парламенту «може без перешкод ухвалювати найважливіші рішення». При цьому, за його словами, потрібне постійне спілкування між державою, бізнесом, громадськістю та науковою спільнотою.

Окрім законопроектів, про які говорив міністр, голова комітету згадав секторальні законопроекти, які вже зареєстровані: закони про батарейки, акумулятори, відходи електронного, електричного обладнання. У планах – закон про тару і упаковку.

Також Олег Бондаренко говорив про потребу враховувати європейський досвід, зокрема у сфері  екологічного контролю та у сфері поводження з відходами. Щодо останнього, він пообіцяв, що уже у першому кварталі наступного року: «Україна нарешті отримає якісний закон з простими зрозумілими правилами для бізнесу і населення. Це відкриє можливості до залучення інвестицій, провадження новітніх технологій з утилізації відходів».

Голова комітету, так само як і міністр, звернув увагу на забруднення повітря і зазначив, що до Закону про охорону навколишнього атмосферного повітря внесуть зміни. «Автоматичні системи контролю викидів забруднюючих речовин будуть обов’язковими для всіх», – сказав Олег Бондаренко. Також він пообіцяв, що комітет щокварталу буде проводити виїзні засідання в різних регіонах України з цього питання. Перше таке засідання вже пройшло у Кривому Розі.

За словами голови комітету, темп ухвалення законів і надалі залишиться таким самим: «ми тільки почали нашу роботу, осягнули здобутки і напрацювання, наявні у попередніх скликаннях парламенту, першочергово опрацювали законопроекти, які були визначені Президентом України як невідкладні». Також він закликав усіх чиновників і простих громадян країни долучитися до удосконалення законодавства в екологічній сфері та подякував за допомогу міжнародним інституціям.

Голова Всеукраїнської екологічної ліги: для реформування галузі потрібно подолати «гідру корупції»

Всеукраїнська екологічна ліга виступила ініціатором на перших парламентських слуханнях щодо пріоритетів екополітики, що відбулися у 2000 році. Голова цієї громадської організації Тетяна Тимочко зазначила, що з тих часів перелік пріоритетів екополітики мало змінився, хіба що з’явились нові слова, наприклад «ліс у смартфоні». «Хай би він тільки залишився словами, але ліс би на місці залишився», – сказала громадська діячка. 

За її словами, необхідно скористатися тим, що зараз у Верховній раді є монобільшість і «голосувати і голосувати нові закони, які змінять ситуацію на краще». 

Тим не менш, Тетяна Тимочко вважає, що тільки нові слова та хороші закони не змінять ситуації, потрібна зміна інституцій та реформування всієї природоохоронної галузі. Зокрема – подолання «гідри корупції, яка сидить… в цій застарілій структурі», – сказала вона. На її думку, екологічну політику потрібно зосередити в міністерстві. А усі функції державного нагляду і контролю – у новій структурі – природоохоронній інспекції України. «І там і ліс, і вода, і надра, і земля – все. І контроль за всіма компонентами природного середовища, за тим, як дотримується природоохоронне законодавство», – говорить активістка.

Також, на її думку, необхідна реформа екологічного податку: «На кожному джерелі забруднення має бути датчик, і тоді ми будемо знати, які саме викиди і за що ми беремо. І от тоді ці кошти прийдуть в національний екологічний фонд, який треба створити, а податок розділити 20 на 80».

Окремо Тетяна Тимочко згадала про Донбас, зокрема про затоплення шахти «Юнком», яка має законсервований ядерний об’єкт. «І ми будемо мати величезні наслідки від воєнних дій для економіки України. Маємо знайти кошти й можливості для упередження таких загроз. Слід відновити і вдосконалити моніторинг геологічного середовища і підземних вод», – сказала вона. Також на думку громадської діячки, на тимчасово окупованих територіях та в Криму необхідно вести моніторинг «облік кожного дерева, кожного об’єкта ПЗФ, кожної території, яка для нас цінна в Криму і на Сході України, з тим щоби агресору пред’явити  оцей лист всіх збитків, і він має бути обрахований для України».

На закічення свого виступу Тетяна Тимочко наголосила на необхідності просвіти населення. «Без людей ми не змінимо екологічну ситуацію», – сказала вона. 

Т. в. о. голови державної екоінспекції: зараз для України відкрито «зелене» вікно можливостей

Єгор Фірсов, тимчасово виконуючий обов’язки голови державної екоінспекції, сказав, що ця структура має бути «рукою уряду», щоб бачити, як виконуються закони, які ухвалює парламент. За його словами, на часі підняття штрафів, які востаннє змінювалися в 1997 році. Особливо це стосується штрафу за недопуск, бо на сьогодні екоінспекція не може зайти на підприємство, «яке отруює людей, порушує закон… екоінспекцію туди просто не пускають. І за це банальна санкція – 300 євро. Ніде в світі, ніде в Європі ви такого  не побачите», – сказав чиновник. 

Також на його думку, потрібно, щоб екоконтролем займалася одна організація, а не десять різних. Єгор Фірсов закликав усіх небайдужих долучитися до реформування галузі й сказав, що готовий «зачистити старі кадри». Ще один аспект, який відзначив чиновник, це зарплатня працівників інспекції. 

«Коли екологічний інспектор зі своїм окладом в 3 тисячі 500 гривень йде на підприємство і має можливість виписати санкцію в мільйон гривень, то це поганий дисонанс. Зарплати мають  підвищуватися, щоб екологічні інспектори відчували себе комфортно і розуміли, що вони захищені, у крайньому разі, в тилах», – сказав він.

Керівник міжнародної благодійної організації «Екологія-Право-Людина»: «довкілля – це про метеликів, але це також про права, про життя і здоров’я»

Олена Кравченко сказала, що на парламентських слуханнях щодо пріоритетів екополітики мали б співпрацювати два комітети: екополітики і здоров’я, «тому що це нерозривно пов’язані речі». Також вона назвала міфом с слова міністра про те, що поєднання енергетики і довкілля є європейським трендом. На її думку, популістськими є ініціативи уряду щодо бурштину: «давайте вирішувати проблему, а не поглиблювати її».

Тим не менш, активістка зазначила, що екокомітет Верховної ради «стоїть на правильному шляху» і співпрацює з активістами, на відміну від уряду, який ігнорує громадськість та конструктивну критику. Саме тому вона попросила комітет опрацювати проект Закону про доступ до екологічної інформації. За її словами, цей закон допоможе активістам у співпраці із профільним міністерством.

Олена Кравченко також згадала про корупцію і про те, що нові закони, у сфері екології «виштовхуються пострадянською корумпованою системою», хоча самі закони є «якісними». Тому, на її думку, реформи мають бути горизонтальними. «Ми маємо розробити проект закону спільно з профільним комітетом і профільним міністерством про моніторинг. І зараз у нас він хаотично відбувається. Має бути загальний рамковий закон про загальні цілі, завдання моніторингу із чіткими об’єктами моніторингу, суб’єктами і чіткою процедурою», – сказала вона.

Також Олена Кравченко погодилась із тим, що за правопорушення в сфері охорони навколишнього середовища має бути адекватна юридична відповідальність. А щодо окупованих територій уже зараз потрібно «розробити методики, як відновлювати довкілля, принаймні вже на підконтрольній нам території».

Співзасновниця ініціативи “Save Dnipro”: щодня в Україні від забруднення повітря помирають дорослі і діти

На кожну людину в Україні припадає 60 кг забруднюючих речовин, а в техногенно навантажених регіонах – більше 190 кг, розповіла Ірина Черниш. Тим часом, за словами активістки, у минулому році було видано 42,5 тисяч дозволів на забруднення повітря. 

“І дозволи на викиди забруднюючих речовин видаються тільки тоді, коли підприємство не порушує нормативи, які були ним встановлені по викиду забруднюючих речовин. Насправді ж дозвільний орган не перевіряє цю інформацію взагалі, бо такої інформації не існує, тому що на сьогодні в Україні відсутній моніторинг на джерелах викидів, власне, на трубі, і ми не знаємо, скільки насправді вилітає забруднюючих речовин в атмосферне повітря наших міст”, – сказала вона.

Тому співзасновниця “Save Dnipro” вважає, що необхідні датчики, які б моніторили об’єм викидів, особливо на стаціонарних джерелах викидів підприємств. Без таких датчиків “Україна втрачає громадське здоров’я, втрачає трудовий потенціал, вона недоотримує кошти бюджету, а також ми втрачаємо ресурси природи і природні багатства”, – зазначила Ірина Черниш.

Активістка наполягає, що необхідно моніторити забруднення повітря безперервно, в онлайн режимі. “Цього потребує і вимагає вся промислова Україна”, – сказала вона.

Нагадаємо, «Зелений лист» продовжує моніторити діяльність влади щодо охорони навколишнього середовища. Відразу після виборів активісти оцінили програми одеських мажоритарників щодо екології. Також активісти виступили з ініціативами створення електронної карти дерев та моніторингу якості повітря.

Заголовне фото: “Голос України“