В кінці листопаду 2023 року Одеська державна військова адміністрація прийняла Регіональну комплексну програму охорони навколишнього природного середовища Одеської області на 2024-2028 роки. Всього на охорону довкілля Одещини планується витратити майже 4 мільярди гривень, 1,7 мільярда гривень витратять вже впродовж цього року. Фахівці у сфері захисту довкілля провели детальний аналіз цього документу і дійшли до висновку, що в такому вигляді програма не тільки не принесе користі, а й нашкодить довкіллю. Чому?

Свої думки фахівці виклали в цьому короткому відео.

Програма лобіює інтереси вузького кола осіб, причетних до обласної влади

Так вважає виконуюча обов’язки директора Національного природного парку «Тузлівські лимани» Ірина Вихристюк. Вона кваліфікує програму на майже 4 млрд грн суто лобістським документом, який прописаний під конкретних депутатів і представників Одеської обласної державної адміністрації.

В програмі прописано багато заходів, які не просто не будуть мати екологічного ефекту, вони навіть шкідливі для довкілля. Заплановані суми витрат не збалансовані, завищені.

Вихристюк зазначила, що не тільки було порушено процедуру прийняття програми, а й  взагалі вона не відповідає вимогам сьогодення. Заходи, які передбачені програмою, не укладаються в парадигму військових дій в Україні. Тільки одним рядком згадується про необхідність запобігання усунення наслідків промислового забруднення та забруднення довкілля внаслідок збройної агресії російської федерації. Взагалі відсутні проєкти на відновлення порушених природних екосистем. Навпаки –  багато запланованих заходів ще більше поглиблять кризу.

Повернення до промислового браконьєрства

Вихристюк навела приклад, який стосується НПП «Тузлівські лимани». Програма передбачає наукове обґрунтування, розроблення робочого проєкту, будівництво та введення в експлуатацію з’єднувальних гідротехнічних споруд між Чорним морем та Тузлівськими лиманами. Ці заходи вона вважає абсолютно неприйнятними для екосистем Тузлівських лиманів, які суперечать самої суті заповідання та збереження цих екосистем в природному стані. «Будівництво таких гідроспоруд перетворить ці природні екосистеми на такий собі рибколгосп, – каже очільниця парку. – В обласній адміністрації давно мріють створити комунальне підприємство, яке буде потім управляти цими об’єктами, буде здійснювати господарський вилов риби”.

Але тільки на наукове обґрунтування та розробку проєкту шкідливої для довкілля споруди заплановано витратити з обласного бюджету у 2024 році 4 млн грн!

Нагадаю, що така гідротехнічна споруда в Нацпарку вже була – штучний та протизаконний обловно-пропускний каналу між Чорним морем та лиманом. Він був встановлений підприємством ОК «Граніт-2». Завдяки цьому каналу правонаступник «Граніту-2» – ТОВ “Інститут морської аквакультури” – здійснював варварський, незаконний вилов риби. У 2021 році завдяки судовим рішенням та спільним діям адміністрації парку та Національної поліції України цю незаконну схему вдалося поламати.

Еколог хвилюється, що зараз можуть побудувати подібну “пастку для кефалі”, вже під патронатом обласної влади.

Корупційна годівниця замість роздамбування Сасика

Також Ірина Вихристюк згадала про дослідження озера Сасик, які містяться у звіті про стратегічну екологічну оцінку. «Понад 25 років досліджували проблему Сасика, – каже Вихристюк. – Багато було прийнято рішень. І знову представники обласного Департаменту екології повертаються до того, що потрібно ще додатково досліджувати, й на це потрібно витрачати кошти. Хочу сказати: досить красти, досить брехати. Сасик, його природний процес, життя і функціонування потрібно відновити шляхом створення каналу».

Додамо, що понад 40 років тому в цьому місці поставили експеримент, який обернувся катастрофою, – лиман Сасик відгородили від моря греблею. Головною метою тоді ставили опріснення Сасика водами Дунаю, щоб розвивати сільське господарство.

Однак цей проєкт з тріском провалився: коли пустили прісну воду, виявилося, що в мулах лиману накопичено таку кількість солі, що процес опріснення затягнеться на десятиліття. Полив водою із Сасика здійснювався кілька років. За цей час знищили близько 30 тисяч гектарів чорнозему. Після того, як відбулося засолення полів, полив згорнули. Водночас дамбу, яка відрізала лиман Сасик від моря, перетворивши його на озеро, не прибрали досі.
В результаті постраждала не лише екосистема лиману Сасик, постраждали усі прибережні населені пункти. На цей час це місце екологічної катастрофи. При цьому проблему, яка виникла ще за часів Радянського союзу, не вирішено й досі. Відновлення водообміну між Сасиком та Чорним морем допоможе не лише відновити екосистему, а й покращити ситуацію всіх прибережних населених пунктів.

Програма спрямована на відмивання грошей з обласного бюджету під час війни

Доктор біологічних наук, заступник директора НПП “Тузлівські лимани” Іван Русєв проаналізував інші напрямки програми – покращення життя Куяльницького лиману і річки Куяльник, інших річок Одещини.

Еколог нагадав, що 1 січня 2022 року указом Президента було створено Національний природний парк «Куяльницький», йому придано спеціальний статус державного курорту. Але досі в Парку не створено адміністрацію, тому на його території відбувається шалений дерибан ресурсів. Наприклад, нещодавно було знищено більше тисячі дубів і інших порід дерев, зараз іде слідство.

Але програмою планується розробляти проєкт землеустрою, на це виділяється більше четверті мільйона гривень. Хто саме буде розробляти? Хто отримає ці кошти? В указі президента вказано, що адміністрації парку, яка буде створена, дано завдання, щоб вона замовила такий проєкт землеустрою і зробила проєкт організації території.

Програмою також передбачена розробка екологічно безпечних технологій та заходи з видобування солі. Виконувач – організація під назвою «Джанкойсько-Сиваський дослідно-експериментальний завод Інституту хімії». Ця організація зареєстрована на окупованій території. Кому будуть перераховані чималі гроші – 36 млн грн?

Є такий напрям в програмі, як наукове дослідження водопостачання Куяльницького лиману з джерел  прісної води Хаджибеївського лиману. Водойма, яка має унікальний статус як державний курорт і Національний природний парк, не може наповнюватись брудною водою з Хаджибею. Ніякі сучасні технології не зможуть цю воду довести до тої якості, щоб вона задовольняла умовам, яких потребує Куяльницький лиман. Але на це виділяється спочатку 400 тис., а потім ще 3 млн на розробку робочого проєкту водопостачання такої води. Кому це потрібно, для чого це робиться?

Шалені гроші –  857 млн грн –  планується витратити на розробку проєкту розчищення річища ріки Великий Куяльник в Одеській області (перша-третя черги будівництва проєкту). Но навіщо це робити, якщо немає цільової державної програми по ренатуралізації самої річки Куяльник  як річища, як заплави, як живого організму? Це просто будуть відмиті гроші й нічого не буде зроблено, – вважає Русєв.

Нагадаємо, що обласною владою понад 10 років тому вже приймалась програма “Збереження та відновлення водних ресурсів у басейні Куяльницького лиману на 2012-2016 роки”. Метою програми було екологічне оздоровлення річки Великий Куяльник, відновлення стійкого функціонування водної екосистеми басейну Куяльницького лиману. Зокрема, передбачалось розчистити річище річки Великий Куяльник. На реалізацію програми планувалося направити 82431,17 тис. грн, в тому числі з державного бюджету – 61318 тис. грн, 20633,17 – з обласного. Виконання програми було покладено на Департамент екології та природних ресурсів Одеської обласної державної адміністрації. Кошти були витрачені, програму не виконано, з приводу чого у червні 2021 року Одеською обласною прокуратурою розпочате досудове розслідування за фактом зловживання своїм службовим становищем окремими посадовими особами виконавчої гілки влади, відповідальними за виконання цієї регіональної програми.

Іван Русєв закликав Одеську обласну державну воєнну адміністрацію відкликати програму: “Я стверджую, як громадянин України, як фахівець, як вчений, як доктор біологічних наук, що ця програма – це абсурд. Ми разом з колегами стверджуємо, що це зроблено для того, щоб відмивати гроші, і закликаємо голову адміністрації, щоб вони її відізвали”.

Програма не враховує сучасний стан довкілля Одещини

Доцент кафедри ботаніки, фізіології рослин і садово-паркового господарства Одеського національного університету та старшим науковим співробітником та старший науковий співробітник НПП “Тузлівські лимани” Олена Попова відмітила, що у цій програмі не враховано один з найважливіших пунктів який необхідно розвивати в рамках імплементації з Європейським Союзом – це збільшення площі території об’єктів природно-заповідного фонду.

На думку науковиці, також в програмі на деякі заходи виділені захмарні кошти, деякі заходи взагалі не потрібні, тобто витрата коштів на них – це нікчемна витрата податків громадян. У програмі не враховуються інші стратегічні документи у тому числі прийняті й Одеською обласною радою раніше. Це вкрай неякісний фінансовий документ з величезною кількістю помилок, неточностей, повторень. “Ми не можемо погодитися з цією регіональною комплексною програмою, тому що вона фактично суперечить охороні довкілля Одеської області”, – вважає Олена Попова.