Невід’ємною складовою бюджетного процесу для органів місцевого самоврядування є місцеві цільові програми. Це інструмент, який дозволяє визначити конкретні завдання та заходи для ефективного управління фінансами в усіх сферах життєдіяльності громади. Але на прикладі Одещини ми можемо побачити, як важлива регіональна програма може стати безконтрольним інструментом для збагачення місцевих “еліт”. Йдеться про Регіональну комплексну програму охорони навколишнього природного середовища Одеської області на 2024-2028 роки.
Можливі наслідки від реалізації цієї програми у сфері екології не обмежуються лише нераціональним використанням фінансів. Ризики від непрофесійних або корупціогенних дій у такій ситуації можуть бути незворотні та призводити до значного погіршення екологічних показників.
Регіональні цільові програми без методичних рекомендацій з боку держави
На питання щодо структури документів і ходу виконання Регіональних цільових програм (далі РЦП) єдиної відповіді в чинній нормативній базі немає. Зауважимо, що єдині Методичні рекомендації щодо порядку розроблення РЦП, моніторингу та звітності про їх виконання були скасовані у 2019 році. Після цього унормування РЦП цілком лягло на плечі органів місцевої влади. Наприклад, ОВА Львівської області затвердила власний Порядок розроблення обласних (бюджетних) цільових програм, моніторингу та звітності щодо їх виконання у період воєнного стану. Подібні рішення ухвалюють і в інших регіонах. В Одеській ОДА цей порядок був розроблений ще в далекому 2017 року і, як ви розумієте, навряд чи він відповідає реаліям воєнного часу.
Корупційний приклад Одещини
Вже затверджена Олегом Кіпером Регіональна комплексна програма з охорони довкілля Одеської області на 2024-2028 роки. Виконавцем, розробником та учасником Програми є Департамент екології й природних ресурсів Одеської обласної державної адміністрації.
В рамках розробки Регіональної комплексної програми з охорони довкілля Одеської області на 2024-2028 роки, відповідно до ст. 8 Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку» 20.11.2023 р. було оприлюднено Заяву про обсяги СЕО на офіційному сайті замовника – Департаменту екології та природних ресурсів Одеської обласної державної адміністрації. Одним з обовязкових етапів проведення СЕО – громадське обговорення та консультацій у порядку, передбаченому статтями 12 та 13 Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку». Але чи відбулось таке обговорення, нам невідомо. В Заяві про обсяги СЕО громадськості пропонувалось зауваження і пропозиції подати до Департаменту екології та природних ресурсів Одеської обласної державної адміністрації за адресою: 65032, м. Одеса, вул. Канатна, 83, або на електронну поштову скриньку:
ecolog@od.gov.ua. Строки подання зауважень і пропозицій – з 20 листопада до 29 листопада 2023 року включно. Але на офіційної стрінці Одеської ОВА, на якої оприлюднюються звіти стосовно консультацій з громадськостю, звіта про обсяги СЕО для розробки цієї регіональної програми ми не знайшли.
Взагалі, ця програма – це «дітище» Павла Булановича, в інтернеті відомого як Паша-500. До департаменту екології ООДА, Павел очолював екологічну інспекцію Одеської області, а ще раніше був люстрований із Державної інспекції з питань безпеки на морському та водному транспорті. Буланович як схемник і корупціонер зі стажем по крихтах збирав РЦП з екології, але погорів на жадібності. Він із керівництвом лісництва області організував схему з вирубки дубів на території новоствореного Національного природного парку «Куяльницький» і був звільнений із департаменту екології ще до затвердження програми.
Окремо слід зазначити «якість» складання самого тексту програми. Попри те, що одним з принципів державної служби є професіоналізм, який передбачає у тому числі постійне підвищення державним службовцем рівня своєї професійної компетентності, документ має дуже низький рівень написання й десятки математичних помилок (подвоєння рядків, перестановка порядків тощо), яки потрапили у бюджет програми. Етапи реалізації програми: І етап – 2024-2026 роки; ІІ етап – 2027-2028 роки. Загальний обсяг фінансових ресурсів – 3 942 528 382 грн.. Майже 4 мільярди гривень!!! Тільки у 2024 році заплановані витрати складають близько 1,7 мільярда гривень. Та може ці кошти дійсно потрібніі довкіллю? Давайте подивимося змістовну частину, тут дійсно є багато чого цікавого.
Антиекологічні схеми під виглядом еко заходів
Реконструкція Тилігульського каналу
Вчергове просять гроші, а саме 37 мільйонів, на реконструкцію каналу між Тилігульським лиманом і Чорним морем (пункт 4.2.17). Реалізація цього проєкту вже коштувала платникам податків 140 млн гривень та завершилась кримінальною справою.
Тут усе зрозуміло. Будівництво каналу для вилову мігруючої риби (промислове браконьєрство) за гроші платників податків лобіював чинний депутат Одеської обласної ради від політичної партії «Слуга народу» Олег Кутателадзе. Найімовірніше, для Олега Джумберовича це було нескладно, оскільки він є членом постійної комісії Одеської обласної ради з питань екології, природокористування, земельних відносин, адміністративно-територіального устрою, запобігання надзвичайним ситуаціям та ліквідації їх наслідків та оборонної роботи та просто впливовим бізнесменом (співвласник компаній «ТИС-Контейнерний термінал», «ТИС-Вугілля», «ТИС-Руда» і низки інших).
Гідротехнічни споруди «Тузлівські лимани – Чорне море”
Пункти 4.2.18/19/20: 3.5 мільйонів коштів державного та обласного бюджетів на наукове обґрунтування, розроблення робочого проекту та “Будівництво та введення в експлуатацію з’єднувальних гідротехнічних споруд «Тузлівські лимани – Чорне море”. Невже розробники программ не знають, що ці так звані гідротехнічні споруди, які було протизаконно споруджено на території Національного природного парку «Тузлівські лимани», є об’єктом промислового браконьєрства?
Може, саме тому цей проєкт з адміністрацією Нацпарку всупереч законодавству не погоджували? Цей проєкт для промислових браконьєрів (при владі) лобіює інший депутат Одеської облради від опзж – Трифон Антов. До речі, він теж є членом “екологічної” комісії Одеської облради та красується на сайті миротворець. Про його діяльність Зелений лист неодноразово писав. Може, пора вже СБУ з військовою прокуратурою підключатися?
Реконструкція Хаджибейського каналу до КНС-25 у м. Одесі
Пункт 3.2.3: реконструкція скидного каналу від Хаджибейського лиману до КНС-25 у м. Одесі на полях зрошення за 238 мільйонів. Явно під розширення “Сухого порту”, який належить приватній компанії ТОВ “Євротермінал”, в якості зв’язка зі скандальним корупційним проєктом “Глибоководний випуск”.
Примітно, що пункт 3.2.3 продубльовано (238 *2=476 мільйонів грн). Звичайно ж продубльована сума вже підписана і затверджена розпорядженням Олега Кіпера, ну а чого розмінюватися на дрібниці!
Розчищення річища ріки Великий Куяльник
Пункти 4.2.8.- 4.2.9: розробка проєкту та виконання робіт “Розчищення річища ріки Великий Куяльник в Одеській області” вартістю 858 млн. гривень. Як вам таке формулювання? Мова йде не про відновлення меандров або ревіталізацію… Якщо перекласти зрозумілою мовою, то йдеться про каналізацію річища Великого Куяльника майже за 1 мільярд гривень, яка призведе до остаточного знищення річки!
Ремонт дамби Хаджибейського лиману
Пункт 4.1.6: 30 мільйонів на черговий ремонт дамби Хаджибейського лиману. Знову компанія “Ростдорстрой“, яку так полюбляють чиновники!
Скільки можна вже ремонтувати цю дамбу? Всі минулі суми з 2006 року тут. І це тількі з обласного бюджету, а витрачався ще й місцевий кошт!
Утримання мобільної лабораторії
Пункт 2.1.5: “утримання пересувної мобільної лабораторії (оцінка відповідності, повірка і калібрування засобів вимірювальної техніки, метрологічне забезпечення і технічне навчання персоналу)” – це банальне списання 3.32 мільйони грн.
Термометри та люмінесцентні лампи друзів департаменту екології Одеської ОДА
Пункти 3.1.1-3.1.2 на майже 684 тисячі грн. Забезпечення екологічно безпечного перевезення, оброблення/видалення відходів та небезпечних хімічних речовин (ртуті металевої і її відходів та ртутних термометрів). Дуже цікаво, що в даному пункті йдеться всього лише про термометри та люмінесцентні лампи, яки будуть зібрані в Департаменті екології та природних ресурсів ООДА, в Науково-дослідній установі «Український науковий центр екології моря» та в «Інституті ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України». Цікаво, скільки термометрів і ламп, що містять ртуть, знаходиться в середньостатистичному департаменті екології по державі під час війни? Ну і звісно, питання навіть не в цих тисячах. Просто, коли в списку виконавців Програми раптом з’являються “науково-дослідна установа” або “НАН України”, все виглядає набагато солідніше.
Розчищення річища нижньої частини річки Барабой
Пункт 4.2.15. Майже 4,2 мільйона гривень. “Розчищення річища нижньої частини р. Барабой, довжиною 8,8 км, з метою покращення екологічної водогосподарської обстановки з реконструкцією наявних гідротехнічних споруд. Реконструкція”. Бачите, ось це вже і звучить красиво! Відразу видно, що фахівці «працювали». Однак люди, які хоч трохи знають ці місцевість, одразу починають підозрювати недобре.
Річка Барабой протікає всередині щільної одеської агломерації та каналізована фактично на всій своїй протяжності, за винятком природного гирла. Не зовсім зрозуміло, а що в такому разі можна «розчистити» і «поліпшити». Відповідь знаходиться дуже швидко, якщо знати кінцевих бенефіціарів цієї схеми. І не варто бути настільки наївними, щоб думати, що компанія ТОВ “НВО “ПІВДЕНДІПРОВОДГОСП” (ЄДРПОУ 43611362) хоче просто освоїти 4,2 мільйона гривень під час війни. Тут ставки значно вищі! Річ у тім, що річка Барабой впадає в море в елітному курортному селищі Грибівка, а володар цього підприємства має готельні комплекси поблизу. Звісно, він хоче трохи «розчистити» і «поліпшити» заплавне річище, а заразом розширити під забудову внаслідок осушення території, яка підтоплюється. Таких «екологів» в нас на жаль багато.
Панасюк Олександр Васильович взагалі цікавий персонаж.
Бувши великим бізнесменом (володіє двадцятьма чотирма і керує десятьма компаніями), він до 2017 року попрацював заступником директора департаменту екології Одеської ОДА, ну і цілком очікувано «заплутався» в декларації, на чому й погорів.
Висновки
Є у програмі, звісно, і справді потрібні для Одеської області заходи. Однак, з огляду на повну відсутність екологічної стратегії (про що ми писали в попередній статті), низький рівень написання й десятки математичних помилок у бюджеті, гроші будуть виділятися винятково за участю впливових лобістів, тобто, під схеми, частину яких ми описали у цій статті.
Взагалі, екологічна програма Одеської ОВА приймалася на тлі тотальної закритості обласної влади та відчайдушної боротьби за природні ресурси так званих місцевих еліт (ось це справжній екоцид). На жаль, можна констатувати, що в Україні більшість екологічних цільових програм сьогодні ініціюються саме цими “елітами” з метою розпилу коштів платників податків та/або прикриття приватних проєктів (девелоперських, будівельних, інфраструктурних, сировинних). Звісно, можна натрапити на щось потрібне, однак, такі проєкти зазвичай залишаються без фінансування, це всього лише імітація бурхливої діяльности.