В липні цього року мешканці Одеси стали масово жалітися на страшений сморід. Особливо цей запах посилюється вночі, коли починається нічний морський бриз, вектор напрямку якого з суші на море. Одночасно весь липень спостерігався масовий замор риби в Хаджибейському лимані. Інспектори Одеського рибоохоронного патруля неодноразово фіксували це прикре явище. За їхньою заявою Державна екологічна інспекція Південно-Західного округу перевірила стан води у лимані та виявила, що гранично допустима концентрація азоту амонійного у воді перевищена в 66 разів.

Як пов’язані ці явища – сморід в повітрі, брудна вода та замор риби у Хаджибейському лимані поблизу Одеси? До чого тут глибоководний випуск і стан морського середовища в Одеській затоці?

Взагалі брудна вода в Хаджибеї – це не нове явище. І замори риби в лимані спотерігаються влітку майже кожен рік. Сморід одесити також відчували і в минулі роки, теж в липні-серпні. Тобто це симптоми якогось процесу. Якого?

Забруднення та обміління Хаджибейського лиману

Нагадаю, що з початку шістдесятих і аж до березня 2022 року каналізаційні стоки СБО “Північна” час від часу скидались у Хаджибейський лиман. Це призводило до забруднення, однак одночасно слугувало додатковим джерелом наповнення лиману.

22.06.2020 – 30.06.2020 Державна екологічна інспекція Південно-західного округу за заявою ГО “Зелений лист” відбрала зразки води у точці скидання стоків СБО “Північна” в Хаджибейський лиман. Лабораторні заміри зафіксували перевищення гранично допустимих концентрацій (ГДК) за багатьма забруднювачами.

Цвітіння Хаджибейського лиману в районі НАТІ; замор у Хаджибейському лимані, с. Нерубайське, липень 2021 року. Фото Владислав Балінський.

Так, показники концентрації амонійного азоту у зразках, відібраних біля оголовка випуску СБО “Північна” 30.06.2020, наприклад, перевищили ГДК у десятки разів. Фактично, дані у зразках відповідають концентрації сечовини в неочищених каналізаційних стоках. В інші дати забруднювачі також перевищували ГДК, хоча і не настільки суттєво.

Якість очищення стічних вод в Одесі не відповідає вимогам часу

Причина в тому, що технологічна лінія очищення стічних вод СБО “Північна” значно застаріла й потребує модернізації. Якість очищення стічних вод не відповідає вимогам часу. Й, гадаю, я не надто помилюся, якщо скажу, що більшу частину часу в Хаджибей (влітку) і в Чорне море біля Лузанівки (взимку) скидалися стоки, очищені тільки від твердої фракції. Тобто прямотоком з унітазів.

Забруднення поверхневих вод Хаджибейського лиману з СБО “Північна”

З шістдесятих років міські каналізаційні стоки через СБО “Північна” прямували то в Хаджибейський лиман (взимку), то в Одеську затоку (осінньо-зимовий період часу) в районі пляжу Лузанівка. Ось дані Державної екологічної інспекції з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря з відповіді на депутатський запит за №3128/2 від 28.10.09 р.

Стічні води, що скидалися в Одеську затоку протягом 2008 р. в об’ємі 25 147 000 куб. м (осінньо-зимовий період часу), містили:

– 258 т важких металів;

– 265 т БСК 5 (легкоокиснюваних органічних забруднюючих речовин);

– 150 т азоту амонійного.

Оскільки Хаджибейський лиман являє собою замкнену водойму, то тривале надходження забруднювачів призвело до накопичення на дні токсичних мулів із високим вмістом органіки та біогенів. Також, опріснювальний і забруднювальний фактор Одеської каналізації сильно впливає на екологічний стан мілководної Одеської затоки.

Тому спеціалісти у своїх звітах робили однозначний висновок:

“Для поліпшення екологічного стану прибережних вод Одеського району Північно-західного регіону Чорного моря необхідна реконструкція очисних споруд СБО “Північна” і “Південна” та впровадження нових технологій, спрямованих на поліпшення якості очищення стічних вод” (О.Ю. Сапко, Ю.С. Тучковенка, д.г.н. ОДЕУ “Тенденції у зміні антропогенного навантаження на прибережні зони”).

Штучне наповнення Хаджибейського лиману

Однак, антропогенне забруднення – це тільки частина проблем Хаджибейського лиману. Аж до початку двадцятого століття лиман існував як класичний солоноводний чорноморський лиман. Природного прісноводного стоку річок Малий Куяльник і Свина стало недостатньо для підтримання прісноводного балансу лиману щонайменше 250 років тому. І тільки лише антропогенні джерела у вигляді викидів з полів фільтрації, а від початку шістдесятих років минулого століття – з СБО “Північна”, призвели до поступового опріснення лиману та підвищення його рівня. Останнім часом, унаслідок швидких кліматичних змін, дефіцит річного водного балансу Хаджибейського лиману збільшився порівняно з періодом до 1990 р. ще вдвічі – з 20,1 до 41,0 млн. м³ / рік. В той же час, в останнє десятиріччя, внаслідок підвищення вартості води для споживачів, значно зменшились об’єми скиду вод з СБО «Північна» – з 84,9 млн. м³ / рік у 2005 р. до 54,8 млн. м³ / рік у 2014–2015 рр . (Вісн. Одес. держ. екол. унів., 2017, №21).

Рішення голови ОВА-причина обміління Хаджибейського лиману

Як вже вказував Зелений лист у статті “Глибоководний випуск”- корупційна спадщина часів януковича, з березня 2022 року за рішенням голови ОВА Максима Марченко каналізаційні стоки з СБО “Північна” повним обсягом їдуть через глибоководний випуск у Одеську затоку. В останні два роки, після скасування поповнення Хаджибейського лиману водами СБО “Північна”, ми спостерігаємо висихання лиману сильніше, ніж це спрогнозували шановні вчені з Одеського екологічного університету. І ця динаміка пришвидшуватиметься. На швидкість висихання лиману додатково впливає динамика кліматичних змін, яку екологи не могли собі уявити навіть у своїх найсміливіших прогнозах ще 10 років тому.

В грудні 2023 року Державна екологічна інспекція Південно-Західного округу, вкрай стурбована висиханням Хаджибею, навіть створила спеціальноу комісію, яка обстежила стан верхів’я та дамби Хаджибейського лиману та зафіксувала пониження рівня води в лимані від села Єгорівка до села Паліївка.

Якщо все залишити як є, в найближчі роки ми будемо спостерігати, як в осінньо-зимовий період рівень води в Хаджибеї трохи збільшуватиметься, але з кожним роком все менше. А влітку лиман висихатиме, сморід та замори риби повторюватимуться.

Причина смороду в Одесі

Якщо коротко, то процес виглядає так. При зниженні рівня води у літню спеку відбувається випаровування на самих мілководних ділянках лиману. Це призводить до підвищення концентрації біогенних елементів (речовин, що найбільш активно беруть участь в життєдіяльності водних організмів – мінеральних сполук азоту, фосфору, кремнію, заліза та ін.) та забруднювачів, які потрапили в лиман раніше внаслідок людської діяльності. Утворюються мілководні лакуни, у яких мулу, насиченого біогенами, значно більше, ніж води. Це запускає процес безкисневого розкладання.

Високі температури прискорюють біологічні процеси. Під час розкладання остаточно зникає розчинений у воді кисень, починається замор. Коли таке відбувається під водою, там теж гинуть гідробіонти (живі водні організми), але запах майже не потрапляє у повітря. При оголенні значних ділянок дна у процес замору залучається органічний вміст мулу, це сотні, тисячі тонн. Запах поширюється вільно і розноситься вітром на великі відстані. Внаслідок розкладання мертвої риби і органіки виділяються сірководень, метан, меркаптани (тіоли) та інші гази, які завдають сморід. Напрямок вітру з боку лиману (нічний бриз) може переносити неприємний запах на великі площі в місто.

Цілком зрозуміло, що проблему з Хаджибейським лиманом необхідно вирішувати невідкладно. Чи можна покращити стан Хаджибея? Можна – якщо проблему “оздоровлення” лиману та покращення стану морської води в Одеській затоці вирішувати комплексно.

У якій морській воді купаються одесити та гості міста

Що відбувається з морською водой біля одеського узбережжя під час здійснення скиду господарсько-побутових стоків СБО “Північна” у Чорне море?

Тут треба описати основні гідрометеорологічні процеси, які визначають вектор і динаміку фізичного розподілу забруднюючих речовин і опріснюючих факторів у напівзамкненому об’ємі Одеської затоки.

Звернемося до наукової літератури. Але спочатку – кілька важливих термінів з гідрофізики.

Термоклин або шар (зона) температурного стрибка — межа та перехідна зона між двома вертикальними зонами води з різною температурою.

Галоклин — шар води, в якому солоність швидко змінюється з глибиною.

Адвекція морських вод — переміщення вод у горизонтальному і вертикальному напрямах. Залежно від фізично-географічних умов адвекція морських вод спричинюється термохалінними та механічними факторами.

Апвелінг (від англ. upwelling) — підйом глибинних вод у верхні шари. Найчастіше виникає при згінних вітрах у прибережних районах, де під дією направлених вітрів і течій відбувається підняття вод з глибин 100—300 м.

Термохалінна циркуляція – це частина великомасштабної океанічної циркуляції, що виникає в результаті різниці густини води, спричиненої потоками прісної води та тепла. Поняття «термохалінний» складається з двох компонентів: «термо» – температура, і «халін» – солоність. Ці два фактори, температура та солоність, разом визначають густину морської води.

Дійсно, у світовій практиці існує підхід до скидання очищених стічних вод за брівку шельфу або на глибини значно нижче термокліна. Таким чином завдяки рельєфу дна або гідрофізичним факторам (термоклін, галоклін) стічні води ізолюються від змішування з поверхневим біопродуктивним шаром і виключаються з активних трофічних процесів.

Каналізаційні стоки “Глибоководного випуску” можуть перемішуватися з водами Одеської затоки

Одеська затока, як і весь Північно-західний регіон Чорного моря, є мілководним шельфом з відповідними глибинами та ландшафтом морського дна. Глибини, придатні для класичного підходу з використанням глибоководного скідання стоків, знаходяться майже у ста кілометрах від одеського узбережжя. Що стосується так званої Головної Чорноморської течії, то вона також знаходиться морініше, ніж чотири кілометри, передбачені проектом “Глибоководного випуску”.

Як показано багатьма авторами, вирішальний вплив на гідрологічні характеристики вод Одеської затоки має вітровий режим (Є. І. Газетов, В. І. Мединець, Л. Н. Репетін). За результатами моніторингу вітрового режиму в Одеській затоці у 2016-2017 рр. встановлено наступне :

• “вітровий режим в Одеській затоці в 2016-2017 рр. значно відрізнявся від такого за останні 100 років: відзначено збільшення повторюваності вітрів північно-східних і південно-західних румбів, що посилило інтенсивність адвекції вод від гирла Дніпро-Бузького лиману та апвеллінгу глибинних вод із Північно-західного регіону Чорного моря;
• сезонність у формуванні термо-, галокліну під час весняно-літнього прогріву та осінньо-зимового вихолоджування в Одеській затоці у 2016-2017 рр. порушувалася за певних метеорологічних умов: при цьому, в липні-серпні 2016, 2017 рр. у прибережній зоні Одеської затоки фіксувалася стійка вертикальна щільнісна вертикальна стратифікація, яка могла бути причиною гіпоксії в придонних шарах моря;
• середньомісячні температури поверхневого шару води у 2016-2017 рр. перевищували такі у м. Одеса для періоду 1915-2011 рр. на 0,3-0,4ºС у лютому та жовтні і до 3,4ºС у квітні та липні”.

Інакше кажучи, в залежності від метеорологічних умов, каналізаційні стоки “Глибоководного випуску” можуть перемішуватися з водами Одеської затоки і циркулювати уздовж одеських пляжів.

Одеська затока є вкрай вразливою внаслідок кліматичних змін та агресії рф

Дослідження також підтвердило зростання негативного впливу з боку Дніпро-Бузького лиману, що на тлі підвищення поверхневих температур робить Одеську затоку вкрай екологічно вразливою! Згадаймо, як диверсія з боку росії з підриву Каховської греблі 06.06.2023 призвела до низки наслідків, які прямим або непрямим чином вплинули на здатність біоценозу Одеської затоки до самоочищення.

Одеса, пляж Собачий 11.06.2023. Фото: Владислав Балінський

Це і масова загибель молюсків-фільтраторів мідій, і накопичення на дні Дніпробузького лиману великої кількості забруднювачів. Але, напевно, для наших міжнародних партнерів дуже дивно виглядає, коли на тлі слідчих дій Спеціалізованої екологічної прокуратури в Одеській області  щодо екоциду росії, ми не помічаємо промислового викиду в акваторію Одеської затоки у літній період часу стічних вод, як мінімум, низької якості.

Масштаби антропогенного навантаження на Одеську затоку

Пропоную оцінити масштаби антропогенного навантаження. Розрахункова потужність проєкту “Глибоководний випуск” – 146 млн м³ , або 0,146 км³ стічних вод на рік. Площа Одеської затоки становить 38 км² при середній глибині 9 метрів. Таким чином, об’єм всієї затоки становить 0,342 км³. Як бачим, трохи більше ніж за два роки СБО “Північна” умовно заповніть стічними водами весь об’єм Одеської затоки.

І це ми ще не врахували частку так званих аварійних випусків зливової каналізації з несанкціонованими врізками; ґрунтових вод з дренажних тунелів; неочищених каналізаційних стоків з Крижанівки; вуличних змивів з усього Пересипського району (там немає зливової каналізації); частку СБО “Південна”, портів та інше. Пропоную читачам самим відповісти на запитання, у якій морській воді купаються одеситі та гості міста.

Наслідки скидання стічних вод в Одеську затоку

Також слід зазначити, що гідрологічний режим Одеської затоки загалом формується у мілководній напівзамкненій акваторії, де морська вода змішується зі стоком річок Дніпро, Південний Буг та Дністер під впливом вітрових течій (Е. И. Газетов, В. И. Мединец, 2018). Тобто треба враховувати ще й потужний опріснюючий та забруднюючий фактор великих річок.

Чи можуть декілька забруднюючіх факторів за відповідних погодних умов поєднуватися та підсилювати один одного? Як свідчать результати моніторингу, можуть. Недарма беззаперечний авторитет – морський біолог, академік НАН України Ювеналій Петрович Зайцев – також висловлювався проти проєкту “Глибоководний випуск”: “Чотири кілометри від берега – це не відстань, перший же вітер з боку моря принесе відходи на берег”.
Всі наслідки та ризики, пов’язані з цілорічним надходженням стічних вод до Одеської затоки з березня 2022 року, – це окрема велика тема. Зараз для того, щоб їх описати, наведемо лише кілька важливих термінів.

Екологічні терміни

Біоаккомуляція – термін, що описує властивість іонів важких металів і низки інших забруднювачів накопичуватися в органах і тканинах людини і тварин.

Евтрофікація – насичення водойм біогенними елементами, що супроводжується зростанням біологічної продуктивності водних басейнів. Основні хімічні елементи, що сприяють евтрофікації, – фосфор і азот. Незбалансована евтрофікація може призводити до бурхливого розвитку водоростей (цвітіння води) й появи у воді ціанобактерій, які в період цвітіння виділяють токсини (алкалоїди та низькомолекулярні пептиди), здатні спричинити отруєння людей та тварин, а також призводить до дефіциту кисню, замору риб і тварин.

Шкідливі цвітіння водоростей (ШЦВ) – це цвітіння водоростей, що спричиняє шкідливий вплив на інші організми через продукування шкідливих природних токсинів, механічне пошкодження інших організмів, або іншими шляхами. ШЦВ часто пов’язані із великомасштабними подіями вимирання на морі й з різноманітними випадками отруєння молюсками.

Придуха або замор — загибель риб та інших водяних тварин внаслідок зменшення кількості кисню, розчиненого у воді, а також появи у воді отруйних речовин.

Біологі́чне забру́днення – надходження до водойм із стічними водами різних видів мікроорганізмів, рослин і тварин (віруси, бактерії, грибки, черви), яких раніше у них не було. Багато з них є хвороботворними для людей, тварин і рослин. Найчастіше зустрічаються такі хвороби, як холера, дизентерія, гепатит.

Погіршення санітарно-епідеміологічної ситуації

У найближчі роки ми будемо фіксуватити підвищення ймовірності заморів і токсичних цвітінь та погіршення санітарно-епідеміологічної ситуації морської води в Одеській затоці.

Природа реагує на збільшення антропогенного навантаження вимиранням видів і втратою здатності екосистеми до самоочищення. Про збільшення інтенсивності токсичних цвітінь в Одеській затоці та ризики, пов’язані з цим, постійно говорить альголог Українського наукового центру екології моря (УкрНЦЕМ) Галина Теренько. Про природу й ризики масштабних заморів, на кшталт того, що стався біля узбережжя Одеси 2010 року, постійно попереджає доктор біологічних наук, альголог і керівник Інституту біології моря НАН України Галина Мінічева.

Однак, незважаючи на ризики, придворні екологи одеської ОВА продовжують підмахувати підписи під відвертими корупційними схемами, сподіваючись отримати крихти з панського столу в вигляді програм із моніторингу, проєктування та/або очищення чогось там. Приморський суд Одеси може хоч у кожному своєму рішенні писати про те, що проєкт “Глибоководний випуск” виконує свої екологічні функції, але від цього суть цієї, від самого початку антиекологічної корупційної схеми, не зміниться.

Як покращити стан морської води біля Одеси та оздоровити Хаджибей? Поради екологів

Ще на початку розробки проекту “Глибоководний випуск” екологи у своїх дослідженнях писали про те, що необхідно розглядати стоки СБО “Північна” та СБО “Південна” не як каналізаційні відходи, яких необхідно позбавлятися, а як джерело технічної прісної води.

Ми живемо у вододефіцитному регіоні, і вже в ті роки було зрозуміло, що Одеса відчуватиме на собі нестачу прісної води. Прісноводний Хаджибейський лиман з початку минулого століття існує завдяки антропогенному підживленню водою (з шістдесятих за рахунок стоків СБО “Північна”).

Вчені попереджали: не можна просто бездумно виливати неочищені стоки у морі, необхідно їх очищати та використовувати як технічну воду для потреб Одеської агломерації. Вони нагадували, що Дністер є дуже ненадійним джерелом води, тому прісну питну воду необхідно економити, а технічну воду використовувати для потреб міського господарства і адаптації до кліматичних змін – поливу рослин, заповнення ставків, наповнення Хаджибея і, за умов додаткового очищення, Куяльника.

Проте всі ці пропозиції чиновники області та міста ігнорували. Навпаки, використовували екологічну проблематику для реалізації корупційних проектів.

Замість того, щоб моніторити та регулювати рівень води в лимані за рахунок джерела, вони затягували скидання стоків СБО “Північна” в Хаджибей спеціально для того, щоб спекулювати темою затоплення Одеси та проводити “укріплення” греблі.  Всі минулі суми з 2006 року тут. Зараз, коли почали скидати тільки в море, чітко відно, що рівень води у лимані стримко знижується.

Як ці екологічні проблеми вирішує Одеська ВА

У Регіональній комплексній програмі з охорони довкілля Одеської області на 2024-2028 роки, про яку ми неодноразово писали, проблемам Хаджибейського лиману присвячено чимало місця. Але як обласна влада пропонує вирішувати ці проблеми? Це вже навіть не смішно! Хоча в описовій частині комплексної програми і зазначено, що забруднення Хаджибейського лиману є серйозною проблемою для Одеської області, але ні слова про те, що рівень лиману безпосередньо залежить від стоків СБО “Північна”, що ці стоки необхідно очищати, не сказано! Гроші по-старому виділяють на той самий ремонт греблі та на зниження!!! рівня води у лимані.

Пункт 4.1.6: 30 мільйонів на черговий ремонт дамби Хаджибейського лиману. Знову компанія “Ростдорстрой“, яку так полюбляють чиновники!

Пункт 3.2.3: реконструкція скидного каналу від Хаджибейського лиману до КНС-25 у м. Одесі на полях зрошення за 238 мільйонів. Явно під розширення “Сухого порту”, який належить приватній компанії ТОВ “Євротермінал”, в якості зв’язка зі скандальним корупційним проєктом “Глибоководний випуск”.

П.4.2.8-4.2.14: програми передбачають неймовірно велику суму  – більше 860 млн грн – на проектні роботи, відновлення русла, покращення гідрологічного стану  русла річки Куяльник та наукові дослідження і робочий проект стосовно наповнення лиману Куяльник забрудненими водами Хаджибейського лиману.

По-перше, лиман Куяльник має статус курорту державного значення , і скидати навіть умовно очищені води Хаджибея категорично заборонено. По-друге, лиман Куяльник, його прибережно-захисні смуги та частково лісові ділянки з 01.01.2022 року мають статус Національного природного парку, і тому проводить будь-які масштабні роботи в його межах без врахування цілей і завдань Національного парку недоцільно і небезпечно для збереження біорізноманіття та природних екосистем, особливо використовуючи забруднені води Хаджибейського лиману. А по-трете, як можна поповнювати Куяльник водами Хаджибею, який висихає?

Висновки

В першу чергу треба модернізувати СБО “Північна”, встановити додаткове обладнання для очищення стоків, щоб отримати чисту технічну воду.

СБО “Північна” щорічно викидає у море до 60 млн м³ води. З них 30-40 млн. м³ на рік цілком вистачило б, щоб підтримувати рівень води в Хаджибеї. Решту води, але лише після доочищення способом зворотного осмосу, можна відправити до Куяльницького лиману.

Реконструкції потребує і СБО “Південна”, яка знаходиться у Київському районі Одеси. Її очищених стоків цілком вистачить, щоб поливати зелені насадження у місті та поповнювати міські ставки.

Замість того, щоб знову і знову викидати величезні кошти з бюджету на реалізацію проектів, які нічого не дадуть, а навпаки, тільки спричинять довкіллю шкоду, необхідно дослухатися до фахівців та за їх допомогою вирішувати серйозні екологічні проблеми регіону. Військова агресія з боку рф, екоцид і швидкі кліматичні зміни не залишають вразливому одеському регіону часу на розгойдування.

Владислав Балінський хімік, біолог, головний редактор газети Зелений лист.