Місяць тому у Чорне море внаслідок аварій двох нафтоналивних танкерів «Волгонефть» в Керченський протоці потрапила велика кількість мазуту. Ніхто досі не знає, скільки тисяч тон якої точно марки нафтопродуктів опинилося у воді. Отже, складно передбачити, як вони поширюватимуться морем. Чи з’явиться мазут біля узбережжя південних областей України, зокрема, в Одеській затоці? І що ми маємо робити, щоб мінімізувати наслідки екоциду у Чорному морі, який влаштувала країна-терорист? На жаль, влада України досі не тільки не відповіла на ці питання, але й взагалі заперечує можливість поширення мазуту до берегів Одеської області.
Мазут розповсюджується Чорним морем
Після трощі двох нафтоналивних танкерів в Керченський протоці 15 грудня 2024 року Міндовкілля України моніторить ситуацію та прогнозує напрямки поширення мазуту. При цьому відомство спирається на інформацію Українського наукового центру екології моря (УкрНЦЕМ). Шлях розповсюдження нафтопродуктів, за заявою Міндовкілля, науковці моделюють з використанням моделі NOAA GNOME (General NOAA Operational Modeling Environment), яка широко застосовується для прогнозування поширення нафтопродуктів у водних середовищах, зокрема для аналізу впливу аварійних розливів на екологічний стан морських екосистем. Висновки моделювання вчені підтверджують за допомогою супутникових знімків Sentinel -1 та повідомлень в медіа.
Перший прогноз за цією моделлю показав: 17 грудня 2024 року нафтопродукти досягли берегової лінії, спричинивши забруднення прибережної смуги між Таманським півостровом і містом Анапа. Мазут утворив стійку плівку на поверхні води, яка контактувала із прибережними екосистемами. Після контакту із берегом мазут залишився локалізованим вздовж прибережної смуги, формуючи довготривале забруднення. За результатами моделювання до 22 грудня 2024 року визначено, що мазутна пляма залишиться у зоні прибережної смуги Краснодарського краю. Це підтверджує, що забруднення стало стійким і потребує термінових заходів для очищення».
Цей прогноз виявився помилковим, адже з 20 грудня в кримських пабліках почала з’являтись інформація про забруднення мазутом узбережжя Керчі. Такий розвиток подій передбачав і експерт Національного екологічного центру України, голова ГО «Зелений лист» Владислав Балінський. Для своїх прогнозів еколог використовує кілька джерел інформації. Перший – це супутникові знімки Sentinel -1, які чітко показують тільки поверхневі аномалії. Щоб з’ясувати, куди попливе мазут, треба знати напрямок вітру та температуру води. Ця інформація міститься на сайті windy.com. Таким чином можна прогнозувати переміщення поверхневих забруднювачів. Також важливо враховувати технічні характерістики мазуту, зокрема, температуру плавлення, яка впливає на його плавучість.
За кілька днів після аварії, виходячи з прогнозів погоди на windy.com, еколог передбачив, що наступна черга забруднення – узбережжя Керченського півострова Криму. Уже через тиждень це підтвердилося інформацією з кримських пабліків.
18 грудня еколог написав на своїй фб сторінці : «Дуже погано, що російські окупанти не вжили жодних дій щодо фіксації половинок затонулого “Волгонефть 212”. Зміна напрямку вітру, яка відбудеться в ніч з 18.12 на 19.12, може призвести до зміни положення корпусів і додаткового забруднення акваторії. У цьому випадку плями мазуту будуть зміщуватися за вектором вітру в бік Азовського моря і в бік східного та південного узбережжя Керченського півострова».
Після цього мазут з’явився в населених пунктах по всьому південному узбережжю Криму, а в середині січня досяг Євпаторії та пішов далі.
Також з’явились повідомлення про появу мазуту на узбережжі Азовського моря.
Мазут в Азовському морі на знімку супутника Sentinel-1. 11.10.2025. Джерело – Центр журналістських розслідувань.
Окупаційна влада ТОТ Запорізької області 11 січня 2025 року підтвердила викид мазуту в Бердянську, а також повідомила про невеликий осередок забруднення на косі Пересип.
До Одеської затоки мазут може прийти вже в січні
Міндовкілля та УкрНЦЕМ впевнені, що узбережжя Одеської області перебуває поза загрозою забруднення мазуто. Передумови його забруднення на даний час відсутні. Це вони вказали у прогнозі від 9 січня. Наступного дня прогноз вже менш категоричний: «За актуальними прогнозами на основі наявної інформації, узбережжя Одеської області протягом найближчого тижня не перебуває під загрозою забруднення мазутом».
Балінський дотримується прямо протилежної думки: «Спостерігаючи за динамікою забруднення кримського узбережжя, я розумію, що мазут може дійти до нас вже в січні. Кримські ТГ-пабліки поширюють фотографії згустків мазуту на пляжах Євпаторії, що знаходиться на відстані 375 кілометрів від місця аварії, якщо рахувати вздовж узбережжя. Це вже значно більше половини шляху до Одеси, залишилося менше 250 км! Показово те, що на супутникових знімках зафіксовано саме відокремлені згустки, найчастіше з вкрапленнями рослинних залишків. Це вказує на те, що згустки мазуту при даній температурі води мають показники плавучості, близькі до нуля, і переміщуються в товщі води за вектором основної Чорноморської течії (проти годинникової стрілки, якраз у нашому напрямку і далі до Румунії та Болгарії). На західну частину кримського узбережжя згустки в ці дні викидає особливо активно, оскільки тут температура води вища (згустки спливають) і спостерігається сильний притискний вітер з моря. Уже наступний такий південний вітер може почати викидати мазут на узбережжя Одеської затоки або де-небудь ближче до Румунії».
Про це також говорить декан факультету природничих наук Києво-Могилянської академії Євген Хлобистов.
З ними згоден спікер Військово-морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук, який не виключив, що нафтопродукти, що потрапили в Чорне море після аварії двох російських танкерів у Керченській протоці, можуть досягти узбережжя Одеси і Миколаєва.
“Течія влаштована у такий спосіб, на жаль, найімовірніше, що мазут може дістатися до нашого одеського і миколаївського узбережжя. Є така ймовірність”, – сказав він в ефірі телемарафону.
Чому такі розбіжності між моделюванням УкрНЦЕМ та прогнозами незалежних спостерігачів?
На своїй сторінці в фейсбуці Балінський стверджує: «Глобальна помилка в тому, що загальноприйнята модель поверхневого поширення плям мазуту або рідких масел, у випадку з мазутом при низьких температурах абсолютно непридатна. Такий випадок необхідно розглядати як комплексне поверхнево-осадкове забруднення стійким ліпофільним забруднювачем, що знаходиться на межі фаз агрегатних станів (і відповідно з змінними показниками плавучості)».
Радіолокаційні супутникові знімки добре показують лише те, що залишається на поверхні. Але більшість мазуту взимку затонула і почне спливати з глибин тільки при потеплінні води. Тому Балінський вважає, що основну проблему в майбутньому на роки і десятиліття становитиме мазут, який застиг і опустився в товщу води та на дно. Це означає, що треба розглядати забруднення мазутом як седименти, як нетиповий осід, який розповсюджується в товщі води, тому його можуть не бачити супутники.
Еколог загострює увагу на тому, що SAR-датчик супутника Sentinel-1 фіксує стан морської поверхні (зиб, хвилі та відбивну здатність), а не забруднюючі речовини на поверхні. Виявити мазут, що знаходиться в товщі води, методом SAR неможливо, і для опису та прогнозування його поширення в товщі води необхідні моделі з іншими вхідними даними.
Балінський наполягає на тому, що невідкладного вивчення та моделювання потребує загроза формування “мазутної банки” за межею прісноводного впливу Дніпро-Бузького лиману або поширення мазутних седиментів далі в потоках основної чорноморської течії.
Чи можна розширити методи прогнозування забруднення?
Так, це можливо, і в Україні для цього є й можливості, й спеціалісти. Під постом Балінського в фейсбуці з критикою Міндовкілля та засобів моделювання, які використовуює УкрНЦЕМ, з’явилось кілька важливих коментарів від фахівців. Зокрема, від колишнього керівника департаменту в УкрНЦЕМі, а зараз – експерта із забруднення навколишнього середовища ПРООН в Україні Олександра Гончарова, який нагадав про існування програми Delf3D, яку можна застосовувати для складного гідрологічного моделювання переносу водної маси (саме водної маси, а не тільки поверхневої плівки).
Океанолог, проректор з наукової роботи у Одеському державному екологічному університеті Юрій Тучковенко навів деталі стосовно Delf3D: «Серед них є продукт, який дозволяє розраховувати розповсюдження до 30 компонент нафти в 3-х станах: поверхневе, в товщі води, захоплене дном з наступним можливим ресуспензуванням. Якраз те, що потрібне на майбутнє. Базується на гідротермодинамічній моделі DELFT3D-Flow, яка адаптована для Чорного моря».
Якій саме мазут потрапив у море?
Для прогнозування важно це знати, але у цьому питанні теж досі немає ясності. мінтранс росії стверджує, що аварія танкерів 15 грудня 2024 поблизу Керченської протоки стала першою у світі аварією з «важким» мазутом марки М100. Такий мазут застигає за температури +25, за щільністю він майже як вода або важчий. На відміну від інших нафтопродуктів, мазут М100 не виринає на поверхню, а йде на дно або плаває в товщі води.
Але українські спостерігачі піддають це сумніву.
«Хоча росіяни і кажуть про те, що це мазут марки М100, але температура плавлення у цієї фракції мазута достатньо низка, – припускає Балінський. – Зараз температура води нижче 10 градусів, а мазут залишається рідиною на поверхні. Тобто це достатньо летючий мазут, в нього температура плавлення або 20 градусів, або ще нижче. І саме тому формуються згустки, які мають желеподібну консистенцію, вони опускаються в товщу води. Їх треба розглядати не як поверхневе забруднення, а як седименти, тобто донні відкладення. В залежності від величини згустки можуть бути ближче до дна, можуть бути в товщі води, вони переміщуються за течією».
Скоріше за все, в перші години та дні після аварії переважало забруднення тим мазутом, який був розігрітий в танках судна. Саме він опинився на поверхні і переміщувався по воді завдяки парусному ефекту від потужного вітра, який господарював у тому регіоні.
Потім мазут поступово охолоджувався, частково опускався на дно. Одночасно продовжувався витік мазуту з танків судин, створюючи нові плями на поверхні води.
Вплив мазутного забруднення на екосистему Чорного моря
Витік мазуту матиме катастрофічні наслідки для великої частині морської екосистеми і всіх живих організмів через токсичний вплив нафтопродуктів. Він отруює молюсків, планктон, рибу та дельфінів, забруднює птахів.
Одразу після катастрофи волонтери у Краснодарському краї та в Криму почали не лише збирати нафтопродукти, які хвилями винесло на берег, а й відмивати птахів. Згідно із заявою екологів, забруднених мазутом птахів, для яких це становить смертельну небезпеку, досягає тисяч. Від розливу мазуту гинуть дельфіни. Начальник науково-дослідного відділу Національного природного парку “Тузлівські лимани” Іван Русєв вважає, що реально від цієї аварії загинули вже тисячі дельфінів.
Частково обмазані мазутом птахи дістались вже й нашого узбережжя. 9 січня на території НПП «Тузлівські лимани» знайшли таких птахів. Один птах не вижив, його відправили на дослідження в Одесу, до спеціалістів УкрНЦЕМ. Але в науковій установі відмовились прийняти тіло птаха. Керівник УкрНЦЕМ Віктор Коморін пояснив це тим, що для гарантування безпеки персоналу та ефективного проведення аналізів з достовірним результатом необхідно мати:
1) Висновок ветеринарного лікаря про результати посмертного обстеження (розтину), визначення необхідності додаткових лабораторних аналізів та їх специфікація.
2) Опис зразків тканин, професійно відібраних ветеринарним лікарем для додаткових лабораторних аналізів.
3) Попередня перевірка зразків на інфекційну безпеку, зокрема на наявність особливо небезпечних інфекцій, пташиного грипу тощо, і висновок про інфекційну безпечність зразків.
4) Забезпечення правильних умов зберігання та транспортування зразків для аналізу.
Чому гинуть птахи?
В акваторії Чорного моря можна зустріти практично всі види пернатих, які характерні для помірних і субтропічних широт Євразії. На водоймі мешкають, гніздяться водоплавні, хижі представники орнітофауни, а також велика кількість перелітних птахів, які потрапляють на Чорне море в рамках сезонної міграції. Більшість пернатих біля узбережжя харчується дарами моря. Багато з них відносяться до нирців і виловлюють рибу, молюсків, безхребетних тварин. Деякі представники орнітофауни знаходять харчування на поверхні води або на березі.
Найбільше постраждалі пернаті – це пірникози різних видів (водоплавні птахи). Вони постійно знаходяться вздовж берегової лінії, бо харчуються рибою.
Як пояснює Балінський (біолог за фахом), пір’яний покрив, який складається з декількох шарів, дозволяє їм зберігати взимку термоізолюючі і водоізолюючі спроможності. Птахи, які знаходяться в воді, мають сухий пух, який знаходиться за шаром щільного поверхневого пера. Це верхнє щільне перо теж має жировий шар завдяки спеціальної залозі, яка виділяє жир. Мазут прилипає до верхнього пера, потім проникає вглиб і накопичується в нижніх шарах пір’я та пуху. І тим самим повністю руйнує ці захисні здібності птахів – і термо-, і водозахисні. І птахи дуже швидко починають тонути або вимушені виходити на берег. Вони не можуть харчуватися і просто замерзають. Бо температура птаха значно вища, ніж у людини, вище 40 градусів Цельсія. Для того, щоб підтримувати таку температуру, птахам треба багато їжі, а полювати на птицю вони вже не можуть. Також птахи отримують хімічні опіки слизових оболонок. І, крім того, вони також, як і ссавці, дельфіни, харчуються морською рибою. І навіть якщо вони не були на місці розтікання мазутних плям, то можуть з’їсти рибу, яка накопила ці токсичні нафтопродукти в собі.
Що має робити Україна?
Мазут – це найбільш важкий за наслідками нафтопродукт. Він буде впливати на стан Чорного моря ще багато років.
Мазутні накопичення можуть змінювати свою плавучість від температури. Вони можуть дробитися на більш маленькі частини, мігрувати вздовж берегової лінії, спливати на поверхню. І продовжувати отруювати все навколо себе.
Зараз важливо правильно підготуватись до появи перших плям мазуту біля берегів Одеси. А для цього треба використовувати всі наявні методи прогнозування наслідків аварії. І шукати відповіді на питання: в яких районах і скільки осіло мазуту на дно, за яких умов він почне спливати і куди його понесе, як обґрунтувати суму збитків морським ресурсам. Якщо цього не робити вже зараз, буде важко обґрунтувати позов України до міжнародного суду з відшкодування збитків, адже російськи науковці будуть доводити, що мазут не міг дістатись берегів Одеси. І будуть спиратись зокрема на оцінки моделювання УкрНЦЕМ та повідомлення Міндовкілля України.
Тим часом, за словами Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Світлани Гринчук, Україна вже звернулася до відповідних секретаріатів конвенцій ООН, UNEP, ЮНЕСКО, Європейського Союзу, Міжнародної морської організації (IMO). Отримали фідбек від Секретаріату Комісії із захисту Чорного моря від забруднення щодо необхідності проведення позачергового засідання для розгляду цього кейсу. Також 27 січня цього року справа буде розглянута на засіданні Підкомітету ІМО з питань запобігання забрудненню.
Тетяна Герасимова