Розлив мазуту в результаті аварії двох нафтоналивних танкерів в Керченській протоці 15 грудня 2024 року принесла із собою довгострокови загрози для екосистеми Чорного моря. В чому причини аварії й що відбувається з мазутом зараз, через півтора місяця після інциденту? Які наслідки екологічної катастрофи для всієї екосистеми Чорного моря? Як розлив мазуту позначиться на стані Одеської затоки? Чи з’явиться мазут на берегах Румунії, Болгарії та Туреччини? Ми спробували зафіксувати ситуацію на цей момент та відповісти на ці питання.
Чому став можливим розлив мазуту
«Потрібно вже закінчувати обговорення перспектив суден “Волгонефть” у світлі перевезення небезпечних вантажів. Це гра на межі фолу», – говорив доктор технічних наук, професор Геннадій Єгоров, засновник та багаторічний генеральний директор Морського Інженерного Бюро (працює в Одесі, Санкт-Петербурзі та Баку).
Він мав на увазі старі радянські нафтоналивні танкери “Волгонефть”, які в Росії широко використовують для перевезення нафтопродуктів. Ці танкери погано пристосовані для плавання в бурхливому морі і не можуть використовуватися при висоті хвилі понад 2,5 метри. Під час шторму в Чорному морі 15 грудня 2024 року спостерігались хвилі в 3-3,5 м.
Але сьогодні в Росії експлуатують від 80 до 140 суден серії «Волгонефть». Здебільшого це старі іржаві кораблі, побудовані в 1970-і роки минулого століття. Вони повністю вичерпали свій ресурс і потребують якнайшвидшої утилізації. Формально кожне з них багато разів відремонтоване і зазвичай має дозвіл Російського класифікаційного товариства випливати в море.
Більшість танкерів переобладнали під сучасні стандарти для танкерів «річка-море» — їхня довжина спеціально зменшувалася під нові норми МАРПОЛ. Щоб зменшити розмір танкерів, у них вирізали середню частину. І саме по зварювальному шву, як повідомляли очевидці, стався розлом двох з таких танкерів – “Волгонефть 212” та “Волгонефть 239” – під час шторму в Керченській протоці 15 грудня 2024 року. Перше судно одразу ж затонуло, кормову частину другого викинуло на узбережжя біля мису Панагія Таманського півострова.
Переобладнання старих радянських танкерів “Волгонефть”
Обидва судна везли загалом понад 9 тисяч тонн мазуту. За різними оцінками, у море потрапило понад 5 тис. тонн мазуту, що спричинило справжню екологічну катастрофу на чорноморському узбережжі Краснодарського краю в Росії та окупованого українського Криму.
Серед сотень проєктів Морського Інженерного Бюро були й проєкти із переобладнання старих радянських танкерів “Волгонефть” в суховантажні судна. Керівник бюро Єгоров – найвідоміший українсько-російський конструктор морських та річкових суден, втілював в життя велику кількість проєктів у сфері суднобудування та судноремонту в Україні та Росії – до останнього дня свого життя в травні 2021 року.
Він був противником експлуатації старих танкерів для перевезення морем важких фракцій нафтопродуктів, таких, як мазут. Тому, що бачив на власні очі, до чого це доводить. Єгоров також професійно займався розрахунками аварійної стійкості суден та особисто керував інженерною підтримкою багатьох аварійно-рятувальних операцій. Зокрема, операцією з подолання наслідків великої аварії суден в Керченській протоці 11 листопада 2007. Тоді в південній частині протоки розламався навпіл російський танкер «Волгонефть-139», в море потрапило близько 1,2 тисячи тонн мазуту.
Проаналізував 169 аварій та катастроф з цими судами, у 2013 році у статті в журналі «Російське судноплавство» Єгоров зробив висновок, що танкери такого типу не мають перевозити морем важкі фракції нафтопродуктів.
Але російські відомства, які керують морськими перевезеннями, не дослухались ні до Єгорова, ні до інших спеціалістів.
Танкери «Волгонефть» як частина тіньового флоту Росії
Війна значно посилила загрозу екосистемам Чорного моря через забруднення нафтопродуктами морських акваторій та узбережжя. Після окупації Росією Криму та прилеглих до Азовського та Чорного морів районів Херсонської та Запорізької областей морські екосистеми систематично зазнають негативного впливу – зокрема через будівництво інфраструктурних об’єктів, видобуток будівельних матеріалів, проведення військових навчань, змін статусу природоохоронних територій та розливи нафтопродуктів в морській воді.
Велику загрозу нафтового забруднення морів, викликану війною в Україні, провокують ризики «тіньового флоту» – танкерів, які безперешкодно експортують російську нафту за цінами, вищими за рівень, встановлений санкціями G-7 і західних урядів, що приєдналися до них.
4300 тонн мазуту, які віз танкер “Волгонефть-212” перед аварією, призначався для навантаження на морський танкер FIRN, що входить до російського тіньового флоту. Це з’ясувала робоча група з оцінки впливу війни на екологію Ukraine War Environmental Consequences Work Group (UWEC), до якої входять російські та українські екологи.
Впродовж місяця після аварії з танкерів не відкачували мазут, а уламки “Волгонефть 212” вільно дрейфували
За перший місяць після аварії влада Росії майже нічого не зробила для мінімізації наслідків катастрофи. Принаймні 28 днів не ізолювали пошкоджені мазутні танки, не відкачували мазут, навіть бонами не загородили уламки суден. Такий висновок зробив експерт Національного екологічного центру України (НЕЦУ), голова ГО «Зелений лист» Владислав Балінський на основі аналізу супутникових знімків із місць розламу суден.
Еколог встановив, що два уламки танкера “Волгонефть 212” вільно дрейфували, розливаючи тонни мазуту по морю, щонайменше до 12.01.2025. Більша частина танкера “Волгонефть 239” (корма без носа) перебувала на березі, в доступності для техніки, але, попри серйозні витоки мазуту, роботи з його відкачування почали проводити лише після 20 січня.
Всі дані, зібрані Балінським, відображені на інтерактивній карті наслідків аварії.
Мазут розповсюджується Чорним морем
«Ми потрапили в одну з найбільших екологічних загроз з моменту підриву греблі Каховської дамби. І, скоріш за все, це найбільший вилив мазуту в акваторію моря за останні десятиліття, а, може, і за всю історію мореплавства. Відносно замкнуте Чорне море буде багато років асимілювати це забруднення, – вважає декан факультету природничих наук Національного університету «Києво-Могилянська академія» Євген Хлобистов,
Вже наступного дня після аварії товстий шар мазуту покрив узбережжя Краснодарського краю. На пляжах м. Анапа пісок був просякнутий мазутом до пів метра в глибину.
На початку січня згустки мазуту почали знаходити майже на усьому узбережжі анексованого Криму. Міністерство довкілля та природних ресурсів України, яке разом з Українським центром екології моря (УкрНЦЕМ) прогнозує ситуацію з розповсюдженням мазуту, стверджувало 15 січня: «Мазут, який потенційно міг дістатися північно-західного шельфу Чорного моря, наразі перебуває у вигляді згустків через низьку температуру води. Ці згустки мазуту поступово збільшують свою вагу та заглиблюються. У такому стані вони можуть залишатися у воді протягом кількох місяців, що створює дві можливі загрози: потрапляння на дно північно-західного шельфу або згодом викид на узбережжя Одеського регіону».
Яким шляхом мазут потрапив до Одещини
Вже за 10 днів мазут вперше виявили в Одеській області на узбережжі Чорного моря – на піщаному пересипі біля Дунайського біосферного заповідника і Національного природного парку “Тузлівські лимани” (рекреаційна зона Катранка). Спочатку мазут збирали співробітники Нацпарку “Тузлівські лимани», пізніше до них долучились комунальники Лиманської сільської ради Одеської області. 30.01.2025, за інформацією Одеської ОВА, забруднення знайдено по всьому узбережжю в районі н.п. Курортне, н.п. Миколаївка Сергіївської громади.
Мазутні згустки на узбережжі Чорного моря поблизу Нацпарку “Тузлівські лимани”. Фото Івана Русєва
Одеська затока у біді
«Мазут рознесло основною чорноморською течією вздовж Північно-західного чорноморського шельфу, – вважає Балінський. – Якщо порахувати орієнтовно, за ходом течії, то до Катранки мазут подолав відстань у 640 кілометрів і, найімовірніше, навпроти Одеської затоки він був, як я і говорив, десь у середині січня. Більша частина мазуту могла випасти в осад навпроти впадіння Дніпро-Бузького лиману в море, і тоді Одеська затока у біді!» – написав він у своєму фейсбуці.
Яка кількість мазуту попала до Одещини, сказати важко. Тому, що частина мазуту осідала на дно моря у вигляді згустків. І, швидше за все, до Одещини дійшли найдрібніші, найплавніші згустки. А основна частина мазуту, яка прямувала чорноморською течією, за думкою Балінського, могла відкластися у вигляді осаду навпроти дельти Дніпра. «Річ у тому, що щільність цього мазуту десь біля одиниці, трохи більше – 1,1, а щільність морської води залежить від солоності. Чим вона солоніша, тим вона щільніша, та й навпаки.
Після впадіння Дніпра у Чорне море морська вода дуже сильно опріснюється, і через таку різку зміну щільності дуже багато мазутних згустків могли осісти на дно. І в цьому велика загроза саме для Одеської затоки, – каже еколог. – Одеська затока напівзамкнена, у неї немає хорошого водообміну з рештою акваторії. Тому якщо сюди будуть закидатися ці мазутні згустки, вони тут залишатимуться довгий час. З підвищенням температури води мазут почне плавитися та виділяти легші фракції нафтопродуктів, які у вигляді райдужної плівки будуть з’являтися на поверхні води в Одеській затоці. І тоді ми отримаємо хронічне забруднення, може, на десятиліття».
Дунай захистить Румунію, Болгарію та Туреччину
Під час брифінгу в Одеській військовій адміністрації в.о директора УкрНЦЕМ Віктор Коморін припустив: якщо мазут підхопить основна чорноморська течія, то він попрямує до Румунії, Болгарії та Туреччини.
Балінський дотримується іншої думки: «Дунай – сильна ріка. Впадаючи в Чорне море, він формує струмені, які ніби закручують чорноморську течію і перенаправляють її по колу аж до Туреччини. Тому Дунай захищає найближчу до нас Румунію. Але поки це теорія, необхідно і далі спостерігати за появою мазуту на берегах Чорного моря».
Вплив розливу мазуту на екосистему Чорного моря
У Міндовкілля України заявили, що розлив мазуту призведе до загибелі планктону, отруєння риб, морських птахів та інших живих організмів, забруднення донних відкладень і прибережних зон, які є середовищем проживання морської флори і фауни, та порушення харчових ланцюгів, що призведе до довгострокових змін у біорозмаїтті регіону. У відомстві підрахували, що збитки екосистемі Чорного моря від катастрофи склали понад 14 млрд доларів.
Танкери затонули між мисами Опук і Такіль, де розташовані Опукський заповідник та ландшафтно-рекреаційний парк “Мис Такіль”. У цих місцях мешкає кілька видів водоплавних птахів, включаючи лебедя-шипуна, золотисту іржанку, білу чаплю, очеретяницю, чирка-свистунка, баклана та крякву.
Одразу після катастрофи волонтери у Краснодарському краї та в Криму почали не лише збирати нафтопродукти, які хвилями винесло на берег, а й відмивати птахів. Згідно із заявою російських екологів, кількість забруднених мазутом птахів, для яких це становить смертельну небезпеку, досягає тисяч.
Загибель 50 тисяч птахів
Начальник науково-дослідного відділу Національного природного парку “Тузлівські лимани” Іван Русєв в ефірі Вечір.LIVE розповів, що вже загинуло 50 тисяч птахів. Більшість пернатих гине через отруєння мазутом або забруднення пір’ів. Навіть якщо птаха відмити, це часто не рятує, оскільки терморегуляція у нього порушена, і він все одно помирає.
«Ми можемо втратити унікальні види птахів, ті, які занесені до Червоної книги, наприклад чорнозоба чи червонозоба гагара», – припустив Русєв в інтерв’ю Крим.Реалії.
Також від розливу мазуту гинуть дельфіни
За інформацією голови кримського центру із порятунку дельфінів “Дельфа” Тетяни Бєлей, загинули щонайменше 84 дельфіни.
Але Русєв вважає, що насправді жертв серед китоподібних набагато більше. «Мертвих дельфінів знаходять навіть у Грузії. Експертами знайдено більше 100 особин, проте якщо дельфіни гинуть від нафтопродуктів, тільки 5% море викидає на берег. Тобто насправді загинуло кілька тисяч цих тварин», – розповів Русєв у вже згаданому ефірі Вечір.LIVE.
Доктор біологічних наук, Русєв з початку повномасштабного вторгнення Россії в Україну досліджує причини загібелі китоподібних у Чорному морі та вплив на них чинників війни.
У довгостроковій перспективі особливу небезпеку для живих організмів несе накопичення в їх тканинах токсичних продуктів розкладу нафтопродуктів та домішок, що містить мазут – сполук сірки і важких металів. Про це у коментарі Асоціації реінтеграції Криму розповів провідний науковий співробітник Інституту зоології ім. І.І. Шмальгаузена НАН України Павло Гольдін.
Морські тварини споживають органічні речовини, якими є нафтопродукти та продукти їх перетворення бактеріями, і ці речовини (серед яких є токсичні) включаються у харчові ланцюги.
Відповідно найбільше страждають кінцеві хижаки екосистеми, що знаходяться згори харчових мереж. А саме це морські ссавці (дельфіни і морські свині), морські птахи, хижі риби (камбали, скати, луфарь, пеламіда, мерланг тощо) і, звичайно, люди, які їдять різноманітну рибу.
Колиска Чорного моря
«Необхідно говорити не тільки про загибель птахів та дельфінів, а взагалі про вплив на біоценоз (сукупність рослин, тварин і мікроорганізмів, що населяють окрему ділянку суші або водоймища і відзначаються певними взаємозв’язками як між собою, так і з абіотичними чинниками середовища). Тому що морські біоценози, особливо в Чорному морі, дуже вразливі», – вважає хімік та біолог Балінський.
Чорне море – це унікальна водойма. При тому, що це досить велике та глибоке водоймище, життя в Чорному морі – це тендітний і дуже тонкий, до 200 метрів, прошарок верхньої частини водної поверхні.
Шельфова зона північно-західної частині Чорного моря є найціннішою
Все, що знаходиться нижче 200 метрів, це все неживий шар сірководню. І саме тому наша шельфова зона північно-західної частині Чорного моря є найціннішою. І найуразливішою.
Ця частина Чорного моря між Одесою та дельтою Дунаю, до якої примикає велика частина мілководних чорноморських лиманів, є найбільш цінною для біорізноманіття, вона відіграє важливу роль для відтворення водних організмів. Вона також включає унікальне скупчення червоних водоростей із роду філофора (Phyllophora), розташованого неподалік о. Зміїний, – ботанічний заказник «Філофорне поле Зернова».
Недарма її називають «колискою Чорного моря». Вона служить не тільки нерестовищем для багатьох видів риб, як локальних, так і мігруючих, а й надає багату кормову базу для них.
Диверсія з боку росії з підриву Каховської греблі 06.06.2023 вже призвела до наслідків, які прямим або непрямим чином вплинули на здатність біоценозу шельфу до самоочищення.
Тому система моніторингу стану екосистемі південно-західної частини Чорного моря важлива не тільки для України, а й для наших сусідів.
Також, на думку Владислава Балінського, необхідно вирішувати проблему щодо антропогенного навантаження Одеської затоки, зокрема, скиду каналізаційних вод в море через глибоководний випуск – те, що робить компанія «Інфоксводоканал».
ООН допоможе Україні оцінити збитки від розливу мазуту у Чорному морі
Про це повідомило Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України. Йдеться про Програму ООН з навколишнього середовища (ЮНЕП), яка відповіла на звернення Міністра Світлани Гринчук стосовно аварії двох російських танкерів з мазутом в Керченський протоці 15 грудня 2024 року. ЮНЕП готова надати Україні технічну допомогу в оцінці збитків, завданих екосистемі Чорного моря цією катастрофою.
ЮНЕП також підкреслила, що ці роботи мають відбуватися в тісній співпраці з Комісією із захисту Чорного моря від забруднення, яка має відповідний мандат. Окрім того, Секретаріат ЮНЕП готовий співпрацювати з Міжнародною морською організацією для посилення міжнародного контролю за дотриманням екологічних стандартів морськими суднами.
Нагадаємо, що ЮНЕП допомагала Україні оцінювати наслідки аварії суден в керченській протоці у 2007 році.
Також 31 січня відбулося позачергове 45-те засідання Комісії із захисту Чорного моря від забруднення за участі представників Румунії, Болгарії, Туреччини, Грузії, України, а також РФ. Протягом засідання країни-учасниці висловилися щодо ситуації, проте після 4 годин дискусій сторони не дійшли консенсусу щодо підсумкової резолюції за результатами засідання. Усвідомлюючи неминучість оцінки Комісією порушення РФ вимог статті 3 та 4 Протоколу про співробітництво у боротьбі з забрудненням морського середовища Чорного моря нафтою та іншими шкідливими речовинами у надзвичайних ситуаціях, представники країни агресора вдалися до звичної для них тактики маніпуляцій і перекручування фактів, намагаючись нав’язати власну інтерпретацію подій, правил і процедур.
Порушення міжнародного морського права
Також про ситуацію з розливом мазуту йшлось на засіданні Підкомітету із запобігання та реагування на забруднення Міжнародної морської організації, що проходило у Великій Британії з 27 по 31 січня 2025 року. Українська делегація заявила, що інциденти є явним порушенням міжнародного права, оскільки РФ не виконала зобов`язання згідно з UNCLOS і MARPOL через використання суден, непридатних для морських операцій та через відмову повідомити Україну про інцидент із забрудненням.
Водночас було наголошено, що держави-члени мають посилити заходи боротьбі з «тіньовим флотом» та забезпечити дотримання резолюції IMO A.1192(33) щодо заклику держав-членів та усіх відповідних зацікавлених сторін сприяти діям із запобігання незаконним операціям в морському секторі «тіньового флоту».
Довідка
Програма ООН з навколишнього середовища (ЮНЕП) створена у 1972 році після Стокгольмської конференції ООН з навколишнього середовища. ЮНЕП є основним органом ООН в сфері охорони навколишнього середовища, який покликаний забезпечувати керівництво і сприяти співробітництву в інтересах навколишнього середовища шляхом стимулювання діяльності, інформування та надання допомоги з метою покращення якості життя.
Комісія із захисту Чорного моря від забруднення є керівним органом Конвенції про захист Чорного моря від забруднення, сторонами якої є Болгарія, Грузія, Румунія, Туреччина, Україна і Росія, та міжнародною платформою регіональної співпраці в питаннях збереження та відтворення екосистем Чорного моря, забезпечення збалансованого використання морських природних ресурсів та ландшафтів.
Основними напрямами роботи комісії є захист морського середовища Чорного моря від забруднення з наземних джерел, збереження біотичного та ландшафтного різноманіття Чорного моря, боротьба із забрудненням морського середовища нафтою та іншими шкідливими речовинами у надзвичайних ситуаціях.
На 44-ому засіданні в жовтні 2024 року Україна заблокувала головування росії у Комісії.
Міжнародна морська організація (ІМО) – спеціалізований орган ООН, що опікується безпекою судноплавства та попередженням забруднення суднами вод світового океану. Організацію створено у 1948 році шляхом прийняття Конвенції про Міжурядову морську організацію (Женева, 06.03.1948). Чинну назву Організація отримала після ухвалення поправок до Конвенції у 1977 році.
На сьогодні членами ІМО є 174 держави. Україна є членом ІМО з 1994 року.
Тетяна Герасимова