Зелений лист

Переселенець з Маріуполя: Моя теща в подвале просидела ровно два месяца

ГО “Зелений лист” продовжує писати “Хроніки війни”, щоб зберегти історії тих, хто стикнувся з війною безпосередньо.

Герой нашої сьогоднішньої публікації — переселенець зі зруйнованого зараз міста Маріуполь, яке наразі перебуває під окупацією російських військ. Чоловік ходить у море, тому Одеса йому є близькою.

Він переїхав до нашого міста разом з родиною ще на початку бойових дій. До останнього в Міріуполі залишалась батьки та брат, який напередодні війни придбав у місті квартиру. Зараз вони перебувають у передмісті Маріуполя під окупацією.

Нагадаємо, ми записуємо “Хроніки війни” тою мовою, з якою з нами говорять наші герої.

  • Многоквартирный дом моих родителей разбомбили. Разрушили весь квартал — дома, школу, больницу. Родители с братом прятались по подвалам все это время. Ни газа не было, ни воды, ни еды… Связи не было с ними около двух недель. Они готовили еду у подъездов, а их дома обстреливали из «Градов» (реактивная система залпового огня). Они хотели переехать в Украину, но выехать можно только через россию. Они не хотят ехать в россию. Поэтому осели в доме под Мариуполем сейчас к родственникам.

За словами чоловіка, зараз потрапити в Україну з окупованого Маріуполя дуже складно або навіть неможливо. Був шлях через Запоріжжя, але дорога займає не менше пяти діб. Був ще варіант через росію, потім в Європу. Але це дуже дорого і складно.

  • Я на данный момент не могу ничем помочь своим родным — я не могу поехать и их забрать. На территорию «днр» я точно не поеду. Они сейчас отрезаны от внешнего мира. Они ничего не понимают и после того, чтобы пережили, уже ни во что не верят. Моя теща два месяца в подвале девятиэтажки просидела. С внуками и с дочкой. Ровно два месяца. В подвале, где канализация и крысы.

Чоловік 24 лютого почув вибухи. З інтернету дізнався, що розпочалась повномасштабна війна. Вивозив з міста його з родиною знайомий, бо власного транспорту родина не має. Родина ночувала в автівці. Загалом дорога зайняла декілька днів. 

  • Многие тогда уезжали на своих машинах. Мариуполь с самого начала войны была самая горячая точка. Вы знаете, «днр»/»лнр» никто не звал. У меня там живут друзья. Я с ними общался, они говорили, что в 14-15 простые люди не звали россию. Туда пришли мародеры. Так сейчас происходит и в Мариуполе. Просто когда тебя бомбят два месяца, а потом приходит российская армия и раздает бабушкам хлеб, то им уже все равно, кто это, лишь бы не стреляли. В Мариуполе верят, что стреляло ЗСУ, какой-то небольшой процент людей. Какие-то бабушки, которые верят в советский союз, что москва — это центр. Они никогда не были в россии, но им по телевизоры сказали, что россия — это хорошо. У меня сестра живет в “днр”. В дом попал снаряд, за восемь лет дом никто не восстановил. А сейчас россия говорит, что восстановит Мариуполь. Кто его там будет восстанавливать? Мариуполь за последние восемь лет расстроился. Я приезжал и не узнавал его. Там транспорт был намного лучше, чем в Одессе. Парки какие! Детские площадки! Они сейчас детские площадки демонтируют и вывозят в россию. Все подряд вывозят. В больнице Мариуполя повесили портрет сталина.

Сподіваємось, найближчим часом Збройні сили України звільнять Маріуполь від окупантів. І почнеться розбудова міста.

Прямуємо разом

Поділитись на:

Facebook
Twitter

Напишіть відгук

Email: zeleniy.list1@gmail.com 
Тел:  +38 098 444 94 49