Громадська організація «Зелений лист»

«Волонтерство – ще одна держава в країні». Інтерв’ю з координаторкою гуманітарного центру «Гостинна хата» Наталією Богаченко

Про одеський Гуманітарний волонтерський центр «Гостинна хата» ми вже розповідали неодноразово. Це найбільший на півдні України волонтерський центр, який допомагає переселенцям, воїнам ЗСУ та тероборони, а також соціально незахищеним мешканцям Одеси. Сюди, за різними оцінками, щодня звертаються за допомогою від 700 до 1000 громадян, біля центру вишиковуються великі черги тих, хто потребує допомоги. Справляються з таким навантаженням 100 волонтерів.

Одна з тих, хто на початок війни створював це унікальне об’єднання і хто координує роботу центру “Гостинна хата”, – одеситка, депутатка Одеської районної ради від партії “Європейська солідарність” Наталія Богаченко. Ми кілька разів писали про її активну депутатську роботу із захисту довкілля в Одеському районі.

Нове інтерв’ю з Богаченко зроблене авторкою програми «Пол-оборота» Ольгою Левчук. Фільмування інтерв’ю проходило в волонтерській студії «Місто людей». Оператор – Владислав Балінський.

Це перші зйомки в новій студії, створеній за ініціативою ГО “Зелений лист” та за підтримки менеджера Гуманітарного волонтерського центру, одеського бізнесмена та мецената Миколи Вікнянського.

Довірча розмова з координаторкою Гуманітарного волонтерського центру “Гостинна хата” Наталією Богаченко про те, хто такі волонтери, в чому суть цієї роботи (і чи це є роботою взагалі? чи це є професією?). Про те, чому такий потужний волонтерський рух існує в Україні та чому його немає в Росії. І про те, чи зникне потреба у волонтерах після нашої Перемоги над московією.

Богаченко – волонтер з восьмирічним досвідом, допомагала української армії в найбільш важки починаючи з 2014 року. Власний бізнес дозволив їй перерахувати на потреби ЗСУ значну суму.

А крім того, щира та чесна людина. Тому й відповіді на прямі запитання журналістки були такими ж прямими та чесними.

Чому так багато депутатів ОПЗЖ подалися у волонтери? Вони так набирають очки для майбутньої передвиборчої кампанії чи намагаються спокутувати провину за те, що звали сюди росію та накликали війну? Як відрізнити справжнього волонтера та псевдоволонтера? Чому в переліку видів економічної діяльності в Україні ніколи не з’явиться КВЕД “заняття волонтерською діяльністю”? Чому волонтер – це не “золота рибка”?

“Волонтер – це руки між дарувальниками та тими, хто потребує допомоги”, – каже Наталія. – “Наше завдання – не просто роздати продукти та речі, а дати допомогу тим, хто цього справді потребує. Для контролю ми створили єдину базу одержувачів допомоги й покликали всіх одеських волонтерів приєднатися до цієї бази. Це не дозволить комусь ходити по всіх волонтерських центрах і набивати свої сумки”, – розповіла Богаченко.

Волонтерство в країні не зникне, допоки держава не зможе задовольняти всі потреби людей у медикаментах, лікуванні складних захворювань, соціальній допомозі та інших складних питаннях. Після Перемоги волонтери знадобляться для налагодження реабілітації українських воїнів-визволителів, яким знадобиться медична, психологічна допомога та протезування.

“Волонтерство – це ще одна держава в нашій країні”, – переконана Наталія Богаченко.

Прямуємо разом

Поділитись на:

Facebook
Twitter

Напишіть відгук

 Одеська обласна організація «Зелений лист»