Про одеський Гуманітарний волонтерський центр «Гостинна хата» ми вже розповідали неодноразово. Це найбільший на півдні України волонтерський центр, який допомагає переселенцям, воїнам ЗСУ та тероборони, а також соціально незахищеним мешканцям Одеси. Сюди, за різними оцінками, щодня звертаються за допомогою від 700 до 1000 громадян, біля центру вишиковуються великі черги тих, хто потребує допомоги. Справляються з таким навантаженням 100 волонтерів.
Одна з тих, хто на початок війни створював це унікальне об’єднання і хто координує роботу центру “Гостинна хата”, – одеситка, депутатка Одеської районної ради від партії “Європейська солідарність” Наталія Богаченко. Ми кілька разів писали про її активну депутатську роботу із захисту довкілля в Одеському районі.
Нове інтерв’ю з Богаченко зроблене авторкою програми «Пол-оборота» Ольгою Левчук. Фільмування інтерв’ю проходило в волонтерській студії «Місто людей». Оператор – Владислав Балінський.
Це перші зйомки в новій студії, створеній за ініціативою ГО “Зелений лист” та за підтримки менеджера Гуманітарного волонтерського центру, одеського бізнесмена та мецената Миколи Вікнянського.
Довірча розмова з координаторкою Гуманітарного волонтерського центру “Гостинна хата” Наталією Богаченко про те, хто такі волонтери, в чому суть цієї роботи (і чи це є роботою взагалі? чи це є професією?). Про те, чому такий потужний волонтерський рух існує в Україні та чому його немає в Росії. І про те, чи зникне потреба у волонтерах після нашої Перемоги над московією.
Богаченко – волонтер з восьмирічним досвідом, допомагала української армії в найбільш важки починаючи з 2014 року. Власний бізнес дозволив їй перерахувати на потреби ЗСУ значну суму.
А крім того, щира та чесна людина. Тому й відповіді на прямі запитання журналістки були такими ж прямими та чесними.
Чому так багато депутатів ОПЗЖ подалися у волонтери? Вони так набирають очки для майбутньої передвиборчої кампанії чи намагаються спокутувати провину за те, що звали сюди росію та накликали війну? Як відрізнити справжнього волонтера та псевдоволонтера? Чому в переліку видів економічної діяльності в Україні ніколи не з’явиться КВЕД “заняття волонтерською діяльністю”? Чому волонтер – це не “золота рибка”?
“Волонтер – це руки між дарувальниками та тими, хто потребує допомоги”, – каже Наталія. – “Наше завдання – не просто роздати продукти та речі, а дати допомогу тим, хто цього справді потребує. Для контролю ми створили єдину базу одержувачів допомоги й покликали всіх одеських волонтерів приєднатися до цієї бази. Це не дозволить комусь ходити по всіх волонтерських центрах і набивати свої сумки”, – розповіла Богаченко.
Волонтерство в країні не зникне, допоки держава не зможе задовольняти всі потреби людей у медикаментах, лікуванні складних захворювань, соціальній допомозі та інших складних питаннях. Після Перемоги волонтери знадобляться для налагодження реабілітації українських воїнів-визволителів, яким знадобиться медична, психологічна допомога та протезування.
“Волонтерство – це ще одна держава в нашій країні”, – переконана Наталія Богаченко.
